Компанія з екологічного маркування Ecolabel ЕС станом на вересень 2019 видала 1 623 ліцензії на 77 358 продуктів (товарів і послуг). Зокрема, це такі товари як текстиль, фарби для внутрішніх та зовнішніх робіт, миючі засоби тощо. Країнами-лідерами з кількості нагород за продукти з екомаркування стали Іспанія, Італія, Франція, Португалія та Німеччина. Яка ситуація з “зеленими сертифікатами” в Україні і які міфи в сфері екомаркування існують у споживача, розповів GreenPost голова ГО «Зелена зірка» Олександр Васильєв.
У чому суть екологічного маркування і для чого це українському виробнику?
Ця сфера звільнена від державного нагляду, що гарантує захист від можливої корупції.
Крім того, екосертифікацією тепер можуть займатися тільки громадські
організації, що захищає цей процес від комерціалізації. Така модель діє в
Євросоюзі, і за європейським зразком ця ніша будується зараз в Україні.
Ситуація покращилася після підписання Угоди Україна-ЄС. В українське законодавство
почали вноситися зміни відповідно до рекомендацій наших європейських партнерів.
Зокрема сфера екосертифікації і екомаркування з 2018 року не регулюється
технічним регламентом. Для ведення цієї діяльності не обов'язкова акредитація в
державному акредитаційному органі.
Результатом цих позитивних змін стало те, що виробники товарів все частіше прагнуть
позиціонувати себе дружніми до природи. Це дає конкурентну перевагу на ринку і
є важливою частиною соціальної корпоративної відповідальності та репутації
компанії.
Європейський споживач готовий платити більше за екологічні товари. Бо при їх виробництві шкода для навколишнього середовища мінімальна. Це позиція громадянської відповідальності населення і еволюція екологічної свідомості.
На жаль, Україна поки відстає в цьому процесі від Європи. Головні причини — недостатня
увага екологічному вихованню та освіті дітей і молоді, низька (у порівнянні з
європейцями) платоспроможність населення, відсутність до недавнього часу
передумов для розвитку сфери екомаркування.
Що входить до експертної оцінки?
В основі експертної оцінки лежить міжнародний стандарт ISO 14024 (Environmental labels
and declarations). Відповідно до нього розробляються, в тому числі і нашою
організацією, вітчизняні стандарти екосертифікації. Використовується трирівнева
перевірка відповідності стандартам. Це, перш за все, лабораторні дослідження,
оцінка умов виробництва і споживча експертиза. Експертом може виступити
будь-який фахівець або споживач — кожен в рамках своєї компетенції. Пройшовши
екосертифікацію, виробник отримує право використовувати екомаркування “Зелена
зірка”.
Сама процедура сертифікації — це процес постійний. Наприклад, ми не обмежуємося дослідженням наданих самими виробниками зразків продукції. Для досліджень робимо контрольні закупівлі. При необхідності додатково вивчаємо всі стадії життя продукції — від виробництва і упаковки до транспортування і зберігання. Причому робимо це по можливості без узгодження з виробником як зацікавленою особою.
Читайте також: Без клею та етикеток. Європейські супермаркети позначають біопродукти, використовуючи освітлені «татуювання»
Підприємство сфери послуг також може бути сертифіковане. Точніше – його система екологічного
менеджменту. Це можна зробити на комерційній основі в акредитованого органу
оцінки відповідності згідно стандартів серії ISO 14000 (environmental
management system). Ми можемо сертифікувати підприємство по стандарту ISO
14024. У таких випадках вимоги, як правило, більше стосуються умов роботи
підприємства — енергозбереження та економії ресурсів, використання продуктів
вторинної переробки, електронного документообігу тощо.
Приклад з нашого досвіду — «Veranda on the river», перший в Україні екоресторан, який
пройшов екологічну сертифікацію. Цей заклад не використовує газ при
приготуванні їжі, в ньому використовуються безфосфатні миючі та чистячі засоби,
впроваджена ефективна система економії енергії та інших природних ресурсів і
багато іншого.
З яких сфер бізнесу до вас найчастіше звертаються за екомаркуванням?
Найчастіше до нас звертаються виробники і дистриб'ютори будівельних матеріалів. У
нинішньому році екомаркування “Зелена зірка” отримали три великі виробника
миючих засобів, чия продукція поставляється не тільки на внутрішній ринок, а й
за кордон.
Чи існують міфи або стереотипи серед українських виробників щодо екомаркування?
Вітчизняні виробники ще недостатньо усвідомлюють, що в Україні формується «зелений ринок».
Створюється в рамках повільного, але незворотного процесу європеїзації країни в
цілому. Виграє в результаті той, хто перший розгледить перспективи переходу на
екологічні рейки.
А ось міфи і стереотипи більш поширені серед споживачів. Головний з них — сприйняття екомаркування як певної гарантії якості.
Якісні характеристики товарів регулюються державними стандартами та технічними умовами. А екомаркування сприяє захисту навколишнього середовища при виробництві товарів. І купуючи такі товари, споживач може внести свій вклад в збереження природи. Не більше і не менше.
Поширені також галузеві міфи. Наприклад, екоготелі і екоресторани. За нашою інформацією, в Україні не більше двох десятків готелів пройшли екологічну сертифікацію.
Більшість з них — це готелі міжнародних брендів, які сертифікувалися за
кордоном. При цьому сотні об'єктів туристичного бізнесу в нашій країні
позиціонують себе як «екоготелі». Наприклад, просто тому, що знаходяться в мальовничих
природних куточках. Те ж відноситься і до «екоресторанів» — в Україні ця назва
закріпилася за закладами з вегетаріанської кухнею. Зрозуміло, до
екосертифікації і екомаркування це відношення не має.
Як змінюється ставлення українських підприємців до екологічного маркування?
Українські виробники, які усвідомлюють перспективи «зеленого ринку» часто керуються
раціональним бізнес-підходом. Але приємно, що є приклади, коли підприємство
проходить екосертифікацію, переслідуючи не прямий економічний зиск, а
піклуючись про корпоративний імідж.
Наприклад, в 2019 році перше вугільне підприємство в Україні пройшло екологічну
сертифікацію. Це Свято-Покровське шахтоуправління і Свято-Варваринська
збагачувальна фабрика ПрАТ «Донецьксталь» (місто Покровськ Донецької області) —
підприємства єдиного виробничого ланцюга. Там запроваджено замкнутий цикл
вторинного використання відходів виробництва, що дозволяє уникнути забруднення
водойм і земних надр.
Аналізуючи розвиток «зеленого ринку», ми приділяємо першорядну увагу галузям і їх лідерам, які безперервно розвивають і удосконалюють свої системи управління, контролю якості, сервіс, технологічне оснащення та інші показники. Такі піонери з'являються. І це майбутні лідери ринку.
Читайте також: «Розумний супермаркет» покінчить з пластиковою упаковкою
