Четвер, 09 Квітня 2020
Догори
Дати відгук

Смертельні озера Донбасу: отруєння загрожує навіть Азовському морю

В разі прориву дамб отрута потрапить у Сіверський Донець, Кривий Торець і навіть Азовське море

7 хв на прочитання 05 Березня 2020, 19:12 869
Озеро дихає сірководнем, аміаком, парами піридину (основа для виробництва отрутохімікатів) та нафталіну. Озеро дихає сірководнем, аміаком, парами піридину (основа для виробництва отрутохімікатів) та нафталіну.
Поділитись:

Вода у ставку чорно-фіолетова. Над сіро-сталевими кучугурами золовідвалів, що обрамляють береги, кілька галок і сорока з лементом женуться за кібчиком. Але дзеркало поверхні геть мертве – ні кущика очерету, ні сплеску рибки, ні кумкання жабки. Немає й звичних для тихих вод качок. «Так качки ж не дурні тут сідати, мабуть, відчувають запах», - каже експертка з екологічної безпеки Ірина Ніколаєва. 

Ми запах не відчуваємо, бо різкий вітер дме повз нас у бік ставу, граючись шаликами та ірининими косами.

Експертка ОБСЄ Ірина Ніколаєва розповідає про небезпеку хвостосховищ Донбасу. Фото Костянтина Чернічкіна (ОБСЄ )

Став – це хімнакопичувач Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ). У водойму нічого не зливають з 2001-го, але вона залишається вкрай небезпечною. Тут 443 тисячі тонн хімічних відходів, до складу яких входять феноли, органічні сполуки сірки, вуглеводні. Озеро дихає сірководнем, аміаком, парами піридину (основа для виробництва отрутохімікатів) та нафталіну.

Цікавлюся у Ірини, чи загориться став, якщо кинути у нього сірник або факел?

Речовини тут горючі, але характеристика суміші не вказує на можливість загорання від факелу. А от якщо сюди втрапить снаряд, то цілком може таке статися. І ще більше шансів, що спалахнуть відвали або сміттєзвалище, яке розташоване нижче у цій же балці,

– відповідає експертка.

Снаряд дійсно може прилетіти. До лінії розмежування лише кілька кілометрів.

Неподалік є ще дві потенційно небезпечні водойми: шламонакопичувач та ставок-накопичувач. Вони відрізняються тільки складом наповнення, але у разі руйнування дамб і та і друга водойма попливе у ближні селища. Від першої до Красногорівки 350 метрів, від другої до Веселого – 450. Вміст накопичувачів – а це аж ніяк не джерельна водичка – буде на вулицях і в садибах за кільканадцять хвилин.

 
Схема розташування хвостосховищ Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ). Фото Ірини Ніколаєвої

Усі ці три накопичувачі рідких промислових відходів, або, як їх ще називають, хвостосховища, треба рекультивувати: корисні компоненти переробити, небезпечні – нейтралізувати і захоронити. А поки цього не зроблено, треба як мінімум регулярно ремонтувати дамби, стежити за станом накопичувачів, контролювати вплив отрути на підземні води, ґрунти, повітря. Але навіть за наявності коштів це нереально. Через близькість зони потенційних бойових дій та сусідства з нерозмінованими ділянками, підрядники відмовляються тут працювати. Воно й не дивно.

Чим може обернутися близькість до позицій проросійських бойовиків, дуже добре знають і у Авдіївці, і на самому  АКХЗ, де досі стоять остови згорілих сховищ бензолу, а на стінах цехів зяють відмітини від осколків.

Спалені внаслідок обстрілів проросійських бойовиків сховища бензолу. Фото Костянтина Чернічкіна (ОБСЄ)

Директор з виробництва АКХЗ Олексій Бобирь розповідає про обстріли

Ситуація з «хвостами» ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко», які розташовані трохи східніше, ще гірша. «Інкор» орендує потужності (а заодно – і проблеми) Дзержинського фенольного заводу.


Довідка. Дзержинський фенольний завод, нині ТОВ науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» КХП Фенольний завод — розташоване в Торецьку Донецької області. Це єдине на території колишнього СРСР підприємство з централізованої переробки фенольної, нафталінової і піридинової сировини, одержуваної як побічна продукція при високотемпературному коксуванні кам’яного вугілля. Зокрема, тут виробляють крезоли.


Довідка. Крезоли використовуються як розчинники і як проміжні речовин при органічному синтезі. Застосовуються при виробництві ароматичних з'єднань, антисептиків, барвників, синтетичних гум, паливно-мастильних матеріалів, фенолоформальдегидної й інших смол, інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів, медичних препаратів. Розчини крезола подразнюють шкіру, при потраплянні в рот роз'їдають слизові поверхні, викликаючи біль, нудоту і блювоту. Пари крезолів проникають в організм через легені.


Чотириста тисяч кубометрів відходів фенольного заводу знаходяться у відстійнику біля смт. Новгородське Донецької області безпосередньо в сірій зоні за 2,7 км від лінії зіткнення.

В разі прориву дамби хвостосховища, яка була частково пошкоджена внаслідок обстрілів, здохне уся живність у річці Кривий Торець. Отрута потрапить й у Сіверський Донець, вода якого використовується для питного водопостачання Донецької та Луганської областей.

Попри необхідність ремонту, бойовики не дають постійного доступу до об’єкту та кар’єру глини, яка потрібна для зміцнення дамби. Через ведення військових дій поблизу накопичувачів, Інкор змушене проходити тривалу процедуру погодження безпечного доступу до своїх об’єктів із декількома відомствами. Так, у 2017 році підприємство отримало дозвіл на проведення робіт на пошкодженому від снаряду накопичувачі та розпочало роботи з підсипки дамби. Але через відсутність доступу до кар’єру глини, підприємство змушене використовувати менш стійкий матеріал. Протягом 2018-2019 років Інкор періодично погоджувало дозвіл та продовжувало проводити ремонтні роботи, але небезпека залишається.

Схема розташування хвостосховищ фенольного заводу. Фото Ірини Ніколаєвої

Подібні ризики існують і для річок Бахмутка та Сіверський Донець в разі пошкодження дамби хвостосховища ПрАТ «Бахмутський аграрний союз» в с. Кодема Бахмутського району Донецької області.

Екологічно небезпечними є також хвостосховища Горлівського хімічного заводу, «Стиролу», «Азоту», «Лисичанської соди». Екологів тривожить стан відстрійників металургійного комбінату «Азовсталь», які розміщені на узбережжі Азовського моря в Маріуполi поблизу лінії зіткнення. Частина Азовського моря відокремлена під шламонакопичувача «Азовсталі», а безпосередньо на березі розташовані золонакопичувач ТЕЦ та відвал шлаків мартенівського і конверторного виробництв заводу.

Якщо вміст перелічених вище хвостовховищ потрапить у Азовське море (напряму або через річки, які у нього впадають), то і про курорти, і про рибальство забудемо надовго.

«Хвости» прифронтової зони були обстежені фахівцями за підтримки Координатора проєктів Організації безпеки та співробітництва в Європі в рамках проєкту «Допомога в розширенні системи моніторингу довкілля на Донбасі». На думку фахівців, особливої уваги потребують відстійники понад 70 промпідприємств та 10 підприємств комунального господарства.

Green Post поцікавився планами Мінекоенерго щодо вирішення проблеми хвостосховищ, зокрема, Донбасу та особливо тих, що знаходяться у зоні бойових дій або у «сірій» зоні.

На жаль, у відповідь отримали чи то відписку, чи то зізнання у повній неспроможності вирішувати стратегічні проблеми. Ось єдиний конструктивний абзац у цій двосторінковій відповіді:

"Пунктом 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 117-р Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям доручено розробити та затвердити у дворічний строк за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів і Міністерством розвитку громад та територій відповідно до їх компетенції регіональні плани управління відходами до 2030 року (режим електронного доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2019-%D1%80).

Довідка: 

200 накопичувачів Донбасу вміщують майже мільярд тон промислових відходів вугільної, металургійної, енергетичної, хімічної та інших галузей промисловості. 75 об’єктів знаходяться на підконтрольній уряду України території.

До хвостосховищ, що знаходяться в сірій зоні, немає безпечного доступу, неможливо вести їх моніторинг, обстежувати технічний стан, проводити ремонтні роботи. Близькість до лінії розмежування створює ризики екологічної катастрофи, у тому числі транскордонного масштабу, до яких мають бути належно готовими всі відповідні служби.

Ірина Ніколаєва – к.т.н., експерт з екологічної безпеки, консультант ОБСЄ, керівник групи фахівців з дослідження поточного стану хвостосховищ в рамках проєкту ОБСЄ в Україні «Допомога в розширенні системи моніторингу довкілля на Донбасі».

Фенол – речовина, яка характеризується токсичністю і досить великою їдкістю, здатна обпалювати шкіру. Антисептик, також використовується для виготовлення барвників, пластмас тощо.