Догори
Дати відгук

Подолати 783 км в Іспанії задля збору коштів для ЗСУ

Найбільше з усього я переживала, що буде дуже спекотно, і тому вся підготовка була спрямована на цей аспект.

10 хв на прочитання12 Серпня 2023, 09:54
Поділитись:

Подорожі завжди магнетизують своєю чарівністю та обіцянкою відкриття нового. Іноді вони стають не лише способом пізнання світу, але й можливістю зробити щось важливе й корисне. Саме такий приголомшливий шлях вибрала дівчина Катя зі своїм песиком Хоумі, яка вирішила поєднати подорож з благодійною місією.

Ми поспілкувалися з Катею та дізналися як вона пройшла 783 км, як готувала себе та собаку до цього шляху, чому вирішила саме так збирати донати на ЗСУ і що порадить тим, хто теж вирішить пройти шлях Сантьяго.

- Розкажи трохи про себе.

Привіт! Мене звати Катя Бєлкіна. Я голова громадської організації «Відкриті клітки Україна». Також я спортсменка, активістка, веганка. Люблю подорожувати та фотографувати. 

У 2009 році я стала вегетаріанкою, а з 2012 року веганкою. Саме у цей час я зацікавилася активізмом та правами тварин, що і привело мене до «Відкритих кліток». А тепер і змотувало пройти шлях Сантьяго, бо за весь цей час мені вдалося побачити, що дійсно мотивує людей на донати — натхнення, шлях та непохитна віра у те, що ви разом можете змінити світ на краще. 

- Як змінилось твоє життя з початком повномасштабної війни?

На це питання доволі складно відповісти. Моя діяльність залишилась такою самою — це «Відкриті клітки», спорт та активізм, але от процеси суттєво змінилися. Наприклад, у «Відкритих клітках» ми вимушені були змінювати наші плани та адаптувати стратегію роботи команди. Щодо спорту, то тут треба було робити більше пауз і підготовка відбувалась в досить складних умовах. Один наш зал розбомбили, ми переїхали в інший, але продовжились постійні перебої зі світлом і тривоги, тож ці складнощі впливають як на підготовку, результати змагань, спортивні досягнення, так і на якість життя загалом.

А от з хорошого — я завела собаку. Ми з чоловіком взяли його з притулку, так що в мене тепер ще є один дружечок, про якого ми піклуємося. З 2023 року мій чоловік долучився до Збройних Сил України, й це дуже сильно вплинуло на моє життя, тому так багато речей змінилось.

- Яка твоя мотивація пройти шлях Сантьяго?

Про шлях Сантьяго я почула дуже давно, а точніше побачила у фільмі. І вже після перегляду я подумала: «Вау! Це та штука, яку я хочу зробити!». І виходить, що 15 років я мріяла про це. 

І зараз випала можливість пройти цей шлях не просто так. Мені здалося, що це ідеальний час, аби піти й водночас почати збір на ЗСУ, бо збори часто зупиняються чи сповільнюються. А так я матиму постійний потік цікавого контенту, люди його помітять і будуть донатити гроші на ЗСУ.

-Чи вплинув твій досвід в активізмі на вибір способу збору?

Думаю, вплинув, тому що під час підготовки до збору я розуміла, що це не буде просто репостом з посиланням на монобанку. 

Я вирішила, що треба зробити різні способи для оплат, обрати які саме варіанти будуть комфортні для людей. Так, Монобанка для українців — найзручніший варіант, а як щодо іноземців? Там вже треба мати PayPal та Buy me a coffee. Тому я зробила різні способи оплат та зібрала всі посилання Linktree для зручності.

Я також зробила дві футболочки — собі та Хоумі з qr-кодом, по якому дуже легко вибрати зручний формат доната. Також я писала звіти в Телеграм каналі щодня. 

Це точно прийшло з мого досвіду у «Відкритих клітках», бона початку нашої діяльності ми багато шишок набили на висвітленні своєї роботи та зборі коштів.

- Як відреагувало твоє оточення на твоє рішення пройти цей шлях? Відчувала підтримку?

Всі позитивно відреагували та підтримали мене. Дуже вдячна за це. І взагалі не було нікого, хто б подумав, що це так собі ідея. 

І, звичайно, я неймовірно вдячна своєму чоловікові, що він мене підтримав в цій подорожі і у нас ось такий ось симбіоз — я збираю кошти йому на дрон, а він підтримує те, що ми гуляємо з Хоумі, поки він захищає нашу країну.

- Поговоримо про підготовку. Тож як ти готувалась до подорожі?

Напевно найскладнішим етапом була підготовка документів для виїзду собаки. Я навіть не анонсувала цей похід до моменту, як у Львові ми отримали останній папірець, що ми все ж можемо виїхати. 

Також були проблеми з плануванням маршруту поїздки. Треба було знайти, які компанії перевозять тварин, тим паче такого розміру, як Хоумі. Він важить 16 кг і досить високий, тому не всі готові брати до себе таких песиків на борт. По фізичній підготовці, чесно кажучи, я взагалі нічого не робила, але я пішла в цей похід через тиждень після завершення своїх змагань, тобто моя фізична форма на початку шляху була на досить хорошому рівні.

- Ти пройшла цей шлях разом зі своїм улюбленцем – псом Хоумі. Як ти готувала його до походу? Не переживала, що такий маршрут може бути важким для нього?

Глобально, я його не готувала. Ми з ним вже підіймалися на Говерлу та ходили на озеро Несамовите, тому мені треба лише було обрати маршрут та впевнитися, що ми маємо усе необхідне в дорогу. 

Щодо маршруту, то так, там їх декілька. Я обрала Camino del norte, бо він найпівнічніший і не такий спекотний через близькість до океану.

Найбільше з усього я переживала, що буде дуже спекотно, і тому вся підготовка була спрямована на цей аспект. Я несла для Хоумі пляшку води, його корм і футболку з QR-кодом, щоб у дуже спекотні дні можна було надіти на нього мокру футболку, і так його охолодити.

Також для цього походу замовила новий повідець у Margo and Pets. Ми до цього замовляли всю амуніцію для Хоумі саме там, і за пару днів до нашого від'їзду я подумала, що хочу жовто-блакитний повідець, тож написала їм. Мені дуже пощастило, бо в майстерні якраз залишився останній шматочок матеріалу жовтого кольору. 

- Що найбільш неочікуваного сталося за цю подорож? Які були виклики для вас з Хоумі? Поділись цікавою історією.

Однієї ночі ми почули дивний звук, схожий на блеяння овечки, але трохи інший. Я подумала, що це скоріш за все олені й правда потім почула стук копит, що наближався. Хоумі тоді вже теж прокинувся і почав гавкати у бік оленів. Вони злякалися і побігли геть. Але я, чесно кажучи, не знаю хто більше злякався: вони чи ми. Бо мені теж було страшно — ніч, олені, які явно не очікують якихось людей і собак у лісі зустріти. 

Вони банально могли не побачити намет і наступити на нас. Тому я перелякалась, олені перелякались, всі перелякались, так от і закінчилась наша неочікувана нічна пригода.

- Поговоримо про твоє веганство. Як вдавалось поєднати такий похід та веганство?

Моє харчування в цьому поході значно відрізняється від того, що зазвичай їдять місцеві мандрівники. В дорогу я брала хлібці, горішки, фрукти, а також протеїн і батончики від моїх друзів з Feel Power, які я дуже швидко з’їла у перший тиждень. З неочікуваного класного — протягом дороги зустрічала дерева та кущі з ягодами та фруктами — яблука, груші, сливи, ожина, інжир!

Більшість туристів в основному приходять в кафе та замовляють повноцінне меню, а я зазвичай харчуюсь змішано: або теж іду в кафе, або купую в супермаркеті готову їжу — в кафе не часто бувають веганські опції, але інколи мені вдавалося пояснити, що в макарони можна додати томатної пасти, і я буду щаслива.

З іншої сторони тут є базова страва, яку і дешево, і всюди можна замовити — це тост з томатами або з джемом. Іспанці їдять багато хліба, тому тут його багато різного. 

Взагалі, дуже люблю їжу і навіть маю телеграм канал «Що по білках?», де кожного дня викладаю фотографії того, що з’їла за день, аби показати, що веганство — це не так і важко. 

- Ти кожен день ділилась вашими з Хоумі успіхами у телеграм-каналі? Як у тебе вистачало на це сил?

Я практично кожен день намагалась ділитись тим, як пройшов мій день, в каналі, який я спеціально для цього створила.

Не можу сказати, що у мене було багато енергії на це, але я намагалась робити те, задля чого я все це почала. Трансляція мого шляху — це велика частина успіху збору на дрон для мого чоловіка, що наразі в ЗСУ.

- Твої поради тим, хто наважиться пройти шлях Сантьяго?

Тут може бути багато порад на різні теми: від того, як збирати речі, й до того, які краще способи від мозолів можуть бути, бо це взагалі одна з основних тем для бесід з пілігримами. Але основна порада, якщо все ж наважилися проходити шлях Сантьяго — прискіпливо обирайте маршрут. 

В перші дні не йдіть дуже довго — треба адаптуватися до навантаження та пекучого сонця. Нарощуйте темп, насолоджуйтеся дорогою, будьте відкритими до людей. Шлях все покаже, шлях всьому навчить. Це дуже-дуже крутий досвід, і я б радила, мабуть, всім колись пройти його.

Підтримати Катю можна за посиланням — Монобанк, PayPal, Buy Me a Coffee. 

Тому, якщо ви тільки думаєте про збір, чи вже плануєте — не переживайте й робіть, бо хто, як не ми? Нагадуйте про збори в соціальних мережах, просіть друзів поширювати інформацію і наближайте перемогу! 

Акторка статті: Ольга Шевчук, активістка ГО «Відкриті клітки Україна».

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.