Догори
Дати відгук

Паплюжать берег: як реагувати

Закон – на вашому боці, звертайтесь до Екоінспекції та суду

5 хв на прочитання23 Квітня 2020, 17:12
Порушення режиму прибережних захисних смуг на стариці Десни. Фото Олега Листопада Порушення режиму прибережних захисних смуг на стариці Десни. Фото Олега Листопада
Поділитись:

Сміття на березі річки, розораний прибережний луг, купа гною, калюжа мастила, паркан, який огороджує притулену до озера дачку з нужником – знайома картина? Якщо так, і це вас обурює – фіксуйте усе на фото та відео, позначайте якнайточніше на карті й звертайтесь до Державної екологічної інспекції (як правильно написати заяву до ДЕІ – тут).

Бо це порушення режиму прибережних захисних смуг (ПЗС), який прописано у Водному та Земельному кодексам, Кодексу України про адміністративні правопорушення та іншим законодавчим актам. Якщо прибережна захисна смуга не виділена в натурі, нехай це вас не хвилює. Закон діє і без такого виділення, а також без проєктів землеустрою.

«Загальна позиція щодо ПЗС за відсутності проектів землеустрою наступна: "відсутність проєкту землеустрою зі встановлення ПЗС не свідчить про відсутність самої ПЗС, оскільки її розміри встановлені законом". Ця позиція підтверджена судовою практикою, наприклад: постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі # 372/1684/14-ц та багатьма ін. (для прикладу можна подивитись судову практику, на яку є посилання в цьому рішенні). З цього загалом виходить, що можна ставити питання про незаконність та правові наслідки порушення режиму ПЗС якщо проєкту землеустрою немає», – повідомила GreenPost екоюрист, голова ЕкоПраво-Київ Галина Левіна, до якої ми звернулися нещодавно за консультацією.

«Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення», - ідеться у рішенні Верховного Суду.

Також закон на боці держави у визнанні незаконним заволодіння кимось ділянками прибережних захисних смуг.

«Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця», - ідеться у рішення суду.

«Однак, кожна ситуація повинна оцінюватись індивідуально та враховувати наявні обставини. Також важливо, що в більшості цих рішень, крім іншого, є посилання на п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 р. # 434 - але наразі його не можна використовувати, бо він є скасованим (з 2017 року)», - додає Галина Левіна.

Цей наказ передбачав згоду Мінприроди або його наступника при наданні земельних ділянок. Сенс був у тому, щоб не допускати передачу у власність або оренду природоохоронних земель. У рамках кампанії зі спрощення процедур (так званої «дерегуляції») Мінекономіки ініціювало відміну цілої низки законодавчих актів з метою «покращення бізнес-клімату». Розробляв ці ініціативи Офіс ефективного регулювання, який тоді очолював Олексій Гончарук.

«Цей порядок треба відновити», - сказав  GreenPost доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

Ми вже розповідали про випадки порушення режиму прибережних захисних смуг та про те, як вони завершилися або розвивають.

У одному випадку активісти побачили на березі купу гною і повідомили про це широку громадськість та планували викликати поліцію. Власник органічних добрив не став чекати візиту правоохоронців та ширшого розголосу і прибрав послід. У статті ми також дали аналіз Земельного кодексу щодо визначення розміру та порядок визначення розміру ПЗС

У іншому випадку ми розповідали про розорювання та випалювання берегів Десни. Наразі про розвиток подій нам невідомо. 

Щодо встановлення парканів та інших огорож у межах прибережних захисних смуг, то з 21 лютого вступив у силу закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів  для загального водокористування»

Прийнятий документ гарантує забезпечення безперешкодного доступу людей до узбережжя річок, озер, ставків, заплав і островів загального водокористування. Ніхто не має права ставити в таких місцях паркани або інші загороди.

У разі порушення закону передбачається штраф у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів для громадян. І від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для посадових осіб.

Якщо ж протиправні дії будуть вчинені протягом року повторно, то штраф збільшується: від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів для громадян і відповідно від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів для посадових осіб.

Слід також знати, що відповідно до закону, обмеження доступу людей до узбережжя за допомогою встановлення огорож та інших конструкцій на земельних ділянках прибережних захисних смуг, які знаходяться у користуванні юридичних або фізичних осіб, є підставою для припинення права користування цими ділянками за рішенням суду.

Контроль у цьому випадку, як і взагалі за дотриманням режиму ПЗС, покладено на Державну екологічну інспекцію.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко