Нова програма Кабміну – антиекологічна
Екологісти закликають депутатів Верховної Ради не затверджувати цей варіант програми
Пилові бурі - наслідок антиекологічної політики влади. Фото Олексія Бурковського
Нова Програма діяльності Кабінету Міністрів України, затверджена урядом 12 червня, спрямована на руйнування довкілля. Низка екологічних організацій звернулася до депутатів Верховної Ради з вимогою не затверджувати цей варіант програми.
Зокрема, вкрай небезпечними пунктами рясніє розділ 5.7 «Земельна реформа». Реалізація цього розділу призведе до збільшення розораності, зменшення лісистості та погіршення стану ґрунтів.
Програма уряду, включає, зокрема, такі пункти:
- Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад.
- Дерегуляція процедури погодження документації із землеустрою та оцінки земель, запровадження механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.
- Визначення механізмів повернення самозалісених сільськогосподарських угідь до стану, придатного для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відновлення меліоративних систем.
- Делегування окремих функцій держави у сфері землекористування, контролю за використанням та охороною земель органам місцевого самоврядування.
На думку експертів Української природоохоронної групи чітко видно спрямованість на максимальне залучення земель у сільське господарство. У той же час Програма не містить жодних заходів, спрямованих на консервацію та збереження природних земель, які найкраще протистоять як пожежам, так і посухам.
«Ця Програма підготовлена в рік, у який уперше в країні пройшли масштабні пилові бурі в усіх регіонах, уперше стався справжній торнадо, найбільші в історії лісові пожежі та найбільша в історії посуха. Усі ці безпрецедентні події мали б стати причиною змін до Програми дій Уряду. Адже більших кліматичних викликів Україна не мала. Але ці події, ці тенденції та загрози залишися поза увагою розробників урядової програми», - сказав GreenPost співзасновник Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Експерти УПГ відмічають, що у той час, коли весь цивілізований світ рухається в бік збереження довкілля та боротьби зі змінами клімату, наш уряд продовжує жити парадигмою посилення експлуатації природних ресурсів.
Екологісти не лише здивовані, а й обурені тим, що у Програмі уряду не відображено як ключові моменти Стратегії охорони біорізноманіття, над якою зараз працює ЄС, так і вже ухвалені Верховною радою документи з охорони живої природи.
ЄС приймає стратегію біорізноманіття, у якій є вимога терміново перетворити 10% полів на різноманітні природні ландшафти та почати роботу над консервацією земель, виконання ж програми нашого уряду призведе до знищення залишків природних територій.
На практиці це означатиме повторення помилки 1990-х років, коли землі передавалися у приватні руки без накладання зобов’язань з охорони та раціонального використання ґрунтів, без резервування усіх цінних для збереження природи та природного балансу територій, без врахування потреб держави і суспільства у покращенні клімату та збільшенні площ природних та наближених до природних територій.
«А зараз і останні залишки державних земель будуть передані в приватну власність. Плюс відбудеться ліквідація контролю. Дохід від використання земель становить значну частку місцевих бюджетів, і тому органи місцевої влади зовсім не зацікавлені в контролі за використанням земель. Можна лише уявити, як вони будуть самі контролювати заборону розорювати пасовища, сіножаті та ділянки на схилах. Навіть зараз, коли контроль за використанням земель належить до повноважень урядових контролюючих органів, по всій державі людям доводиться боротись з незаконними оранками ділянок природних степів і лук», - деталізує позицію УПГ Олексій Василюк.
Найбільш безглуздими в Програмі є пункти, які стосуються меліорації та самосійних лісів.
За офіційними даними уряду, викиди вуглецю від сільського господарства перевищили поглинання його лісами. І замість винайдення механізмів для надання офіційного статусу лісам самозаліснених земель, уряд пропонує… вирубати молоді ліси і переорати їх!
«Це просто якась дикість. 7 лютого група експертів та громадських діячів зустрічалася з головою Державного агентства лісових ресурсів Андрієм Заблоцьким. І ми пояснювали, як важливо вирішити проблему самосійних лісів шляхом запровадження спрощеного підходу до ведення лісового господарства на приватних землях зарослих самосійним лісом та передачею в користування державних лісогосподарських підприємств зарослих самосійним лісом земель державної власності», - сказав GreenPost кандидат сільськогосподарських наук, голова ГО "ЛІіС" ("Лісові ініціативи і суспільство") Дмитро Карабчук.
Проблема збереження так званих самосійних лісів є надзвичайно масштабною та важливою з точки зору як України в цілому, так і природного балансу в водному сейфі країни – Поліссі.
«Площа таких лісів – десь 1,5 млн га. Це різниця між науковими даними про територію лісів (на основі космічних знімків) - 11,3 млн га за даними дистанційного зондування землі на основі знімків Ландсат, і офіційною інформацією (на основі заповнених форм Держстату) – десь 9,8 млн га», - додав Дмитро Карабчук.
Бажання відновити меліоративні системи й далі осушувати болота на фоні масових весняних пожеж осушених боліт та торфовищ протирічить рекомендаціям вчених, які говорять про необхідність, навпаки, проводити заводнення територій, рекультивувати меліоровані землі з метою збільшення водності.
«Кількість дрен (меліоративних водопонижувальних каналів – ред.) дорівнює, наприклад, в Чернігівській області, довжині тамтешніх річок. Дрени побудовані так, щоб бути нижчими, глибшими за рівень ґрунтового водоносного горизонту. Тоді у них стікає вода, і територія осушується. І в цілому на Поліссі довжина дрен на меліорованих територіях більша за довжину річок у 2-3 рази. Це все будувалося з розрахунку на ті відносно підвищені рівні водності, які були, наприклад, у 1960-1980-ті роки, коли відбувалося активне на регіональному рівні підтоплення земель», - сказав GreenPost доктор технічних наук, головний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України Євгеній Яковлєв.
На думку вченого треба не розбудовувати меліоративні системи, а - максимально затримувати поверхневий сток і переводити у ґрунтовий.
«Треба засипати хоча би частину меліоративних каналів. Ставити шандори – це така ґрунтова дамба з глинистим ядром. Йти при цьому зверху вниз, почати з малих каналів, з, так би мовити, капілярів. Щоб із осушування переорієнтувати меліоративні канали на живлення ґрунтового горизонту», - зазначає Євгеній Яковлєв.
Розділ 9.2. «Екологічна політика» є набором закликів без конкретних індикаторів, цифр, показників.
Раніше пропонувалось збільшити частку природно-заповідного фонду до 15% площі держави, а в чинній версії програми така цифра відсутня.
«Натомість пропонується «забезпечити розбудову Національного дендрологічного парку “Софіївка” Національної академії наук України з метою включення його до об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО». Очевидно, що надання статусу об’єкту спадщини ЮНЕСКО штучному дендропарку зовсім не покращить екологічну ситуацію в державі. А пригадуючи, як народний депутат Антон Яценко (Anton Yatsenko) при всіх владах традиційно піариться на «розвитку» «Софіївки» (за бюджетнй кошт), цей пункт Програми взагалі починає виглядати в новому світлі», - говорить Олексій Василюк.
Дійсно дивно, в Україні понад 40 національних природних парків, десятки парків дендрологічних, наприклад, та ж «Олександрія» у Білій Церкві або «Качанівка» на Ічнянщині. Невже їх не варто розвивати?
Також Уряд знову не пропонує здійснювати системну реформу лісової галузі, вважаючи достатнім обмежитись обліком деревини, інвентаризацією та реалізацією існуючої політики, хоча вона призводить для масових незаконних рубок, деградації біорізноманіття, падіння репутації лісової галузі.
«На зустрічі з головою Держлісагентства ми довели необхідність реформування існуючої системи ведення лісового господарства, розподіливши існуючі господарські, політичні і охоронні функції з метою зменшення корупційних ризиків і ефективного впровадження лісової політики на території усіх лісів країни. Але де це у новій програмі уряду?», - дивується Дмитро Карабчук.
Нічого немає в планах уряду й щодо впорядкування існуючої нормативно-правової бази.
«Потрібно напрацювати і ухвалили комплексні документи, що регулюють ведення лісового господарства, аби ефективно боротись з незаконним рубками, знищити «сіру зону» напівлегальних рубок та запровадити сучасні комплексні підходи до ведення лісового господарства. Вести лісозаготівельну і комерційну діяльність у відповідності до закону EUTR. Удосконалення Санрубок через введення номерування уражених дерев у тому числі на кореневих лапах із одночасною фотофіксацією причин відведення). Ці речі мають бути включені до програми уряду так само, я й інші експертні пропозиції, які вже роками обговорюються у галузі та експертному середовищі, які показали себе у інших країнах», - додає Дмитро Карабчук.
Утім, можна відмітити й кілька позитивних моментів, зокрема реформування системи екологічного податку, реформи Держекоінспекції, розробки дієвого механізму запобігання лісовим пожежам, створення окремого екофонду в Державному бюджеті, формуванні Смарагдової мережі тощо.
Ухвалення Програми в такому вигляді є неприпустимим і шкідливим для України. Громадськість закликає народних депутатів доопрацювати її, перш ніж затверджувати рішенням Верховної Ради України. Зокрема треба повністю переробити блок щодо земельної реформи на основі сталого використання земельних ресурсів, зокрема збереження самосійних лісів, степів та лук, консервації деградованих земель.
Також треба прибрати лобістські корупційні заходи та впровадити чіткі показники та індикатори виконання програми в сфері охорони довкілля.
Як ми вже писали, у цьому році за даними Гідромету відновиться десь 23 млрд м3 водних ресурсів, тобто – половина від середньостатистичного. Таку низьку водність маємо уперше за 120-140 років. Може і за більше, але не можемо це напевне сказати, бо регулярні спостереження ведемо саме 120 років. Чехи оцінюють що така посуха у них сталася вперше за останні 500 років – бо у них лінійка спостережень просто довша.
