Насолодитися ар-деко, стоячи голяка разом з іншими відвідувачами: 10 унікальних лазень з усього світу (ФОТО)
Найнезвичайніші та найвідоміші лазні світу, які, напевно, хотів би відвідати кожен любитель гарячої пари.
Сауна Рауханіямі, Тампере, Фінляндія. Фото: Wikipedia.org
Лазні — одне з тих місць у світі, де зникає всяка нерівність і куди приходять очиститися душею та тілом. Саме тому такі заклади люблять у всіх регіонах світу: від Південної Америки до Північного полярного кола. Але практично кожна країна вкладає у лазневу культуру свої історичні та культурні особливості. І це дуже легко помітити у фотодобірці «Дзеркала» — знімки з десяти найнезвичайніших і найвідоміших лазень світу, які, напевно, хотів би відвідати кожен любитель гарячої пари.
Лазнева культура до початку ХХ століття набула в Будапешті такої популярності, що столиця Угорщини навіть набула неофіційного титулу «міста-спа». До найпопулярніших закладів міста належать лазні Геллерта, що існують з 1913 року. Вони включають 13 купалень, зокрема два основних лазневих відділення, три відкритих басейни і вісім термальних ванн. Приміщення прикрашені чудовими автентичними мозаїками, скульптурами, а величезні панорамні вікна — просто витвір мистецтва.
Сауна Рауханіямі — це парна, побудована в 1929 році, розташована на однойменному пляжі на березі мальовничого озера Нясіярві. Вона користується величезною популярністю серед людей, які захоплюються моржуванням. Відразу після парильні відвідувачі закладу можуть пройти до озера по доріжці з підігрівом, аби поринути в ополонку (або просто в холодну озерну воду влітку). Рауханіємі — це традиційна фінська сауна, сувора і справжня, без новомодних вишукувань.
Хамам Чемберліташ розташований у центрі стародавнього Стамбула, неподалік від знаменитої римської колони Чемберліташ, побудованої в IV ст. н. е. Історія лазні починається з 1584 року, коли вона була побудована на замовлення султана Османа Мурада III. Протягом століть хамам Чемберліташ приймав видатних відвідувачів, зокрема османських султанів, державних діячів і сановників. Репутація закладу, що пропонує розкішні та розслаблюючі процедури купання, сприяла його популярності серед еліти. Наприкінці XX століття хамам Чемберліташ зазнав масштабної реставрації, щоби зберегти його історичне й архітектурне значення.
Найвідомішою лазнею Японії здавна вважається Дайкоку-Ю, що існує з 1927 року і вважається перлиною країни — зовні вона виглядає як справжнісінький буддистський храм. Традиційні японські лазні дещо відрізняються від європейських. Так, там замість парильні використовуються ванни з дуже гарячою водою, в якій відвідувачі сидять, потіючи і розслабляючись. Відвідати Дайкоку-Ю можна з трьох годин дня й до опівночі, а всередині панують стерильна чистота та черепашачий спокій і неквапливість. Тут є зал з виглядом Фудзіями на всю стіну, три масажні ванни. У гарячих температура води сягає 42 °С, але є також холодна, 15-градусна. Також тут є внутрішній дворик із ротен-буро — ванною на відкритому повітрі. У ній ті ж 42 °С, а довкола — невеликий садок із традиційними світильниками.
«Ліквідром», що відкрився в німецькій столиці 2005 року — це справжня лазня XXI століття й одне з рідкісних місць, де, відмокаючи в басейні після парильні, можна прослухати діджейський сет. Головним атракціоном «Ліквідрому» вважається великий круглий басейн із морською водою — тут завжди панує таємнича напівтемрява і мерехтять вогні дискотек. У вихідні просто тут проходять концерти. Гостям сауни доступні також соляні печери, вологі та сухі парильні, відкриті тераси та кабінети з оздоровчими процедурами.
Своєю появою — та й своєю назвою — Тбілісі завдячує сірчаним джерелам. За переказами, цар Вахтанг Горгасалі підстрелив у долині річки Кури оленя (за іншою версією — фазана), але той припав до гарячого джерела, зцілився і втік. А вражений правитель наказав заснувати на тому самому місці місто, назване Тбілісі («тбілі» грузинською — «тепле»). Пізніше на джерелах з'явився цілий район сірчаних лазень — Абанотубані, який існує досі. Самі парильні розташовані під землею, на поверхні ж видно лише їхні великі бані з вежами нагорі. Особливістю цих закладів є те, що в них використовується вода із теплих лікувальних сірчано-лужних джерел.
Імовірно, найзнаменитіша тбіліська лазня — Орбеліані, також відома як Блакитна чи Строката. Будівля 1840 року стоїть трохи осторонь інших і радше нагадує мечеть, прикрашену стрілчастим фасадом, двома невеликими мінаретами та синьо-блакитними кахлями. Інтер'єр також не розчарує відвідувачів. У самій лазні панує напівтемрява, через віконця всередину потрапляють промені світла. Тут можна полежати в басейні із сірчаною водою (холодною чи гарячою), а можна митись або робити масаж.
За кілька кроків від центру Страсбурга, у кварталі Крутено, розташований водний комплекс із басейнами, саунами, парильнями та чудовими історичними інтер'єрами початку XX століття. Йдеться про міські купальні Страсбурга. Монументальна будівля була збудована у 1908 році. З недавнього часу воно включено до списку історичних пам'яток Франції. Будівля цікава передусім своїм багатим інтер'єром з елементами ар-нуво: фаянсовими ваннами, мідною та латунною фурнітурою, мармуровими плитами підлоги, обшивкою стін із дерева.
Дивно, але головну роль у долі невеликої сауни у центрі Амстердама відіграв старовинний паризький універмаг. Коли у 1970-х господарі магазину Le Bon Marché у французькій столиці вирішили оновити інтер'єр, оформлений на півстоліття раніше за ескізами визнаного майстра ар-деко архітектора Луї-Іполита Буало, величезну кількість декоративних деталей просто демонтували. Їх і придбали моторні голландці, давши своїй лазні відповідну назву.
Дерев'яні сходи з балюстрадою бронзового лиття, по яких парижанки поспішали за покупками, тепер веде на другий поверх сауни до кімнати відпочинку, скляна шахта ліфта відокремлює басейн від інших приміщень, а прикрашені позолотою вітражні вікна в лаунж-зоні та басейні. Тепер цими розкішними паризькими інтер'єрами блукають абсолютно голі і замотані в рушники люди обох статей: як і більшість інших голландських лазень, сауна Деко — змішана, і купальні костюми тут не дозволені.
Відвідавши дві сауни з різною температурою і хамам з евкаліптовою парою, можна потім піти в басейн із гідромасажем, відпочити в крихітному саду у внутрішньому дворику, а потім попрямувати в лаунж-зону розглядати фотографії того самого універмагу: виявляється, світний пірамідальний об'єкт на підлозі вінчає ваза з квітами, яка раніше була люстрою в торговому залі. Ще одна причина відвідати цю сауну — одні з найкращих в Амстердамі масажисти, записуватися до яких треба заздалегідь. Окрім того, в місцевому салоні краси роблять обгортання та процедури для обличчя з морськими водоростями, які спеціально привозять із Бретані.
Фінляндія відома своїми лазнями, а тому представлена в добірці відразу двома лазнями. Ще півстоліття тому в Гельсінкі було близько 120 громадських саун, зараз їх залишилося зовсім мало (фіни тепер вважають за краще влаштовувати приватні лазні в підвалах багатоповерхівок або навіть у квартирах). А на дровах взагалі працює лише одна — Котихар'ю.
Сауна була побудована в 1928 році, а в 1999-му її ґрунтовно реконструювали на ознаменування того, що в 2000-му Гельсінкі став однією з культурних столиць Європи. Каміння тут півтори тонни — щоб розігріти сауну, потрібно кубометр дров і п'ять-шість годин часу. Піддати пару чи ні — за традицією вирішують ті, хто сидить на верхніх, найспекотніших лавках. Ходять сюди завсідники із сусідніх кварталів, студенти, творча інтелігенція — і, певна річ, туристи. Охолоджуватися розпалені відвідувачі, обгорнуті рушниками, виходять просто на вулицю — вони п'ють пиво і співають хором пісні на очах у перехожих. А ще тут роблять чудовий масаж.
Корейська пара не терпить суєти, і в тутешні лазні — чимчильбани — приходять цілими сім'ями не лише попаритися, а й поїсти, подрімати та поспілкуватися. У Dragon Hill Spa в Сеулі вхідні квитки продають відразу на 12 годин — це справжній лазневий Діснейленд, який займає семиповерхову будівлю площею понад 13 000 м2 і пропонує, крім спа, багато інших послуг. Але головна особливість Dragon Hill Spa — оригінальні сухі парильні: одна топиться сосновими дровами, інша оздоблена кипарисом, третя — нефритом, у четвертій підлозі вкрита нагрітими кристалами солі, є ще парильня із жовтою глиною та крижана кімната зі сніговиком.
Більше новин читайте на GreenPost.
