Догори
Дати відгук

Лайка під час війни корисна — науковці

Однак єдиної теорії, яка пояснює експериментальні дані, наразі немає.

2 хв на прочитання09 Квітня 2022, 22:02
Поділитись:

Правильне і гарне мовлення — це важлива ознака культурної людини. Проте у воєнний час лайки і навіть мат — це не тільки позиція, а й ефективний знеболюючий засіб, який також може додати сили. Про це розповідає кандидат медичних наук, автор і ведучий навчальних семінарів із ресурсів здоров’я Андрій Біловешкін.

Він веде мову про дослідження, які показують: «набір імпульсивного мовлення» (мат і лайливі слова) і звичайний корпус слів перебувають у різних відділах мозку. Науковці вважають, що це область базальних гангліїв (ураження призводить до копроролії). Описано випадок французького священика, у якого після інсульту зникла вся мова, але вціліли лише матюки, а також випадки лікування раку мозку, коли доводилося проводити резекцію великих ділянок лівої півкулі — такі люди втрачали здатність виробляти осмислену мову, але зберігали лайки.

  • Дослідження показують, що матюки підвищують больовий поріг і зносність болю, а також витривалість.
  • Підвищується чутливість як психічного болю, так і підвищується зносність холоду.
  • Також зростає і фізична витривалість — дослідження показали, що велосипедисти, що матюкаються, краще проїжджають важку ділянку показуючи перевагу в 4 % над контрольною групою.
  • Тест м'язового зусилля рук показав, що при стисканні люди, які лаються, розвивають зусилля на 8 % більше, ніж контрольна група.

Цікаво, що подібні «вигадані» слова не мають такого ефекту.

«Єдиної теорії, яка пояснює експериментальні дані, немає. Одні науковці вважають, що це ефект перемикання уваги, другі — лайка стимулює симпатичну систему, треті — посилює глобальне гальмування, також є версія про стимуляцію виділення ендорфінів. У будь-якому разі, в екстремальних умовах це може вам трохи допомогти (зменшити біль і підвищити витривалість), але це не годиться для повсякденного використання з очевидних причин. Як і опіоїдами, цим не можна зловживати», — говорить Андрій Біловешкін.

Також ми розповідали про «бучанський синдром»: психологи розповідають, як жити далі після побаченого в Бучі.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.