Криму загрожує катастрофічна посуха

Вже в середині літа в Криму можуть початися серйозні проблеми з водою. Про це з посиланням на власника ялтинського зоопарку Олега Зубкова повідомляють Крим Реалії.

«Не можна зволікати із введенням режиму НС через нестачу води, щоб зменшити наслідки посухи. Наприклад, на сьогодні в Білогірському водосховищі залишилося 8 млн. м куб. води і щомиті з нього проводять скидання 2,5 м куб. води в Північно-Кримський канал. Це означає, що вода в Білогірському водосховищі може закінчитися вже наприкінці травня – на початку червня. І що буде з водопостачанням Керчі, Судака, Феодосії, а також селищ східного Криму в липні-серпні?» – написав він у своєму блозі.

Той же сайт "Крим Реалії" раніше чітко довів, що для населення води у Криму вистачає. А от військовий комплекс РФ, незаконно розташований на цій українській території, без води Дніпра, яка раніше подавалася Північно-Кримським каналом, існувати довго не зможе.  

В.о. голови Державного агентства водних ресурсів Михайло Хорєв повідомив GreenPost, що наразі подати воду в Крим Північно-Кримським каналом технічно неможливо.

«Це технічно неможливо. Вода не подається каналом з 2014  року, з моменту анексії нашої території Російською Федерацією. За цей період канал зазнав певних деформацій, руйнування, там жодних робіт не проводилося», – додав в.о. голови Держводагентства.

Насправді і природа, і мешканці Криму чудово обходилися без води Дніпра. Побудова Північно-Кримського каналу та необхідних для його наповнення дніпровських водосховищ завдала величезних збитків усій Україні та призвела до трагічної зміни доль мільйонів українців.

Як пише журналіст Олег Шама, відкриттю першої ділянки Північно-Кримського каналу 17 жовтня 1963 року передувала низка руйнівних подій.

«План зрошення степових просторів на півночі Криму затвердив ще Йосип Сталін, вождь народів, у рамках програми великого перетворення природи. У 1951-му, за два роки до смерті Сталіна, почалося будівництво грандіозного Каховського водосховища під електростанцію. Сама ГЕС мала дати енергію всьому півдню України разом із Кримом. А штучне море на Дніпрі, яке утримувала її гребля, — зросити степи півострова на площі 165 тис. га», – зазначає Олег Шама у «НВ».

Ніхто з присутніх, та й ніхто в усьому Союзі тоді не здогадувався, що Каховське море випаровуватиметься швидше, ніж припускали гідрологи. «А сам Північно-Кримський канал, що дістався у 1971-му до Керчі, — втрачатиме більше 40% води, яка втікатиме через тріщини його штучного русла в землю.

«Аби постійно поповнювати зникаючі запаси води, ще за Хрущова влада розпорядиться звести вище за течією Дніпра ще чотири моря-водосховища — крім наявного Запорізького з'являться Дніпродзержинське (зараз Кам'янське), Кременчуцьке, Канівське і Київське», – пояснює журналіст.

Шість штучних водойм на Дніпрі покрили понад 500 тис. га родючих полів — втричі більше, ніж планувалося зросити в Криму.

«Навіть якщо враховувати, що дніпровська вода з Каховського моря живить ще й степи Донбасу, такий розмін угіддями виглядає вельми сумнівним. Та й шість гігантських ГЕС у сумі дають зараз менше 4% усієї електроенергії, виробленої в Україні», – резюмує Олег Шама.

Відразу після свого призначення прем’єр-міністр Денис Шмигаль у одному з телешоу заявив, що пора задуматися про відновлення водопостачання води у Крим. І хоча він на наступний же день спростував цю заяву, у Верховній Раді велика група депутатів з різних фракцій зареєструвала проект Постанови Верховної Ради України «Про Заяву  Верховної Ради України щодо спроб відновлення масштабного водопостачання по Північно-Кримському каналу  до тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та закликів про нібито потребу такого відновлення». Зокрема, серед підписантів – кримчани Ахтем  Чийгоз та Мустафа Джемілев.

«Протягом окупації Кримського півострову Російська Федерація вдається до систематичних та масових порушень прав людини, а також продовжує надалі мілітаризувати півострів, збільшуючи кількість техніки та військового контингенту на півострові. У 2018 році на Кримському півострові почався період посухи, що призвело до нестачі води для воєнних баз держави-агресора. Водночас, цивільне населення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є повністю забезпеченим водою для питних, побутових та інших потреб», – зазначають підписанти проекту постанови.

Відповідно до Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 1949 року, держава-окупант зобов’язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичним матеріалами, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо.

«Натомість, останнім часом у суспільстві активно поширюються заклики відновити водопостачання на Кримський півострів шляхом розблокування Північно-Кримського каналу, який до початку збройної агресії Російської Федерації забезпечував 85% потреб півострову», – вважають депутати.

Вони закликають колег з ВРУ висловити свою публічну позицію і засудити такі заклики як такі, що не відповідають міжнародним зобов’язанням України, не спрямовані на захист прав людини, меншин чи корінних народів, та водночас суперечать державним інтересам України, несуть пряму шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України.

Проєкт постанови був зареєстрований 12 березня, але усе ще не розглянутий профільним Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.