Догори
Дати відгук

Кліматичні зміни та екологічні проблеми деокупації Криму

Вирішення проблеми Криму неможливе без урахування кліматичних аспектів

4 хв на прочитання30 Березня 2020, 15:40
Крим. Image by chief39 from Pixabay Крим. Image by chief39 from Pixabay
Поділитись:

З цього року 26 лютого є особливим днем. Це – день спротиву окупації Криму та Севастополя. Як загальні глобальні екологічні процеси пов’язані з Кримом? Які наслідки чекають на дорогий кожному українцю Крим?


Автори: Світлана Бойченко, доктор географічних наук, доц.,
Євген Хлобистов, доктор економічних наук, проф.,
спеціально для GreenPost

Кліматичні зміни і їхні негативні прояви все більше стають частиною нашого життя. Майже кожного місяця ми спостерігаємо рекордні температурні аномалії, тривалі бездощові періоди, що чергуються з потужними зливами, теплові хвилі влітку з аномально високими температурами та ураганними вітрами. 

Наприклад, найкоротша метеорологічна зима в Києві, в 31 день, припала на 2015-2016 роки, а цього року взимку температура рідко знижувалася нижче нуля та сніг жодного дня не лежав, а зразу танув. До того ж кияни пережили найспекотніший день за всю історію метеоспостережень. 22 червня, стовпчик термометра піднявся до 34,0 градусів тепла, що на 0,6 градусів вище попереднього максимуму температури повітря, зафіксованого у 1891 році. Середня добова температура повітря вперше за 139 років склала 27,3 градусів, що на 0,7 градусів вище відповідного попереднього рекордного значення для цього дня, яке було відмічене у 1943 році.

Крім того, 23 червня мінімальна температура повітря найтеплішої за 139 років спостережень ночі не опустилась нижче 22,3 градусів, що на 1,4 градусів вище, ніж у 1946 році. Навіть, максимальна температура повітря +42,0°С була зафіксована 12 серпня 2010 року на метеостанції Луганськ (тобто, 9 років тому).

Image by My pictures are CC0. When doing composings: from Pixabay

А яка у нас зима? Так, зима 2019-2020 року в Києві та й на всій території України зафіксована як найтепліша за останні майже 130 років спостережень, а в лютому 2020 року максимальна температура сягнула позначки 11-14 градусів тепла в останній день місяця.

Минулий рік відзначився сумним рекордом - зменшенням потужності льодового щита в Гренландії, так 1 серпня тільки за один день на острові розтануло близько 11 мільярдів тон льоду. Такі ж процеси відбуваються і на західному узбережжі Антарктиди.

Отже, кліматичні зміни – це вже сучасна реальність.

А що з водою? Ви бачили сухі дерева в лісах? І їх все більше. В одних регіонах ми спостерігаємо зниження рівня ґрунтових вод, все більше днів без дощів, і, навіть, без зимових морозів, а в інших, навпаки, відбувається підтоплення (через підвищення ґрунтових вод) та засолення.

Image by Josep Monter Martinez from Pixabay

У той же час, проблема водопостачання до окупованого Криму викликає чимало питань.

Вчені прогнозують, що до середини нашого століття, а, саме, у найближчі 30 років, рівень Чорного моря підвищиться на 30-35 см і це перетворить Крим в острів. Однак і до того кожного року будуть спостерігайся  кліматичні зміни. Це не тільки торкнеться інтересів корінних народів Криму, а й загальної економічної ситуації південних регіонів нашої країни. Нині водозабезпечення Криму – проблема окупаційної влади. Є певні сумніви, що після припинення водопостачання по Північно-Кримському каналу у 2014 році його можна відновити. Фактично, вартість робіт по відновленню роботи каналу можна порівняти з побудовою нової аналогічної споруди.

Чим нам погрожує Росія? Перекрити Дніпро під Смоленськом? Так, цікава страшилка. Особливо, для тих, хто бачив, як там виглядає Дніпро і яка його водність.

Дніпро у Смоленську. Автор: Николай Смолянкин - Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=51061624

Окрім створення неочікуваного водосховища, яке не має жодної економічної доцільності, це ніяк не буде помітно на стані нашої головної водної артерії. Адже, основний водозбір Дніпра припадає на Україну, і, частково, на Білорусь.

Нам потрібна стратегія деокупації та подальшого сталого розвитку Криму, яка має враховувати кліматичні зміни і їхні наслідки, різні екологічні проблеми та права корінних народів, в тому числі, і  на чисте довкілля для всіх жителів Криму. Так, ми маємо передбачити, що можуть бути і кліматичні біженці, і кардинальні зміни в економіці та використанні природніх ресурсів.

Нам треба розвіювати міфи про те, що майбутнє Криму ми бачимо виключно для однієї спільноти. Ні, ні та ще раз ні. Кримчани завжди були багатонаціональним суспільством, де мирно співіснували іслам, християнство та юдаїзм. 

Нам треба показати, як наша держава бачить процедури повернення Криму, його інтеграцію в національну економіку та українське політичне суспільство, яким чином ми маємо забезпечувати сталий розвиток півострова і які будуть пріоритети в досягненні відповідних цілей.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost