Догори
Дати відгук

Фотомучителі. Як визволити тварин із «модельного» рабства

10 хв на прочитання10 Грудня 2019, 10:56
Поділитись:

 

Олег Листопад, GreenPost

Від редакції. Сьогодні відзначається Всесвітній день прав тварин, невипадково заснований у 1998 році - у 50 річницю Загальної декларації прав людини. Зоозахисники усього світу цього дня намагаються привернути увагу суспільства до жорстокого поводження з тваринами та їхньої експлуатації. Олег Листопад детально розписав, чому у нашій країні все ще можлива (і популярна) "модельна" експлуатація диких тварин.

У вас є світлина з орлом? Крокодилом? Пітоном? Вам пропонували «сфоткатись» з екзотичною твариною? «Зоопапараці», типові «діставали» курортів: на морському узбережжі – влітку, трускавцях-ворохтах-яремчах – цілорічно.

У Залізному Порту бачив, як до
пляжників чіпляється сімейство чоловік-дружина-дочка, пропонуючи фото з мавпою,
пітоном та крокодилом. Попит – є. Не рідкість такі «послуги» й в інших людних
місцях. У Києві, для прикладу, це Пасаж, в Одесі – біля Дюка. Тварини годинами
смажаться на сонці або мерзнуть у холодну пору року, працюючи «фотомоделями». Втім,
вуличним фотографам до відчуттів тварин байдуже. Головне – заробити.

Мавпи на Хрещатику

Симпатичні макаки у милих комібінезончиках. «Дєвушка, візьміть на руки, ви так гарно виглядаєте разом. Фото на згадку, пам'ять навсігда…». Сю-сю-сю, мі-мі-мі. Тільки хвостата фотомодель чомусь щулиться і далеко не така жвава та моторна, як у своїх рідних джунглях на кадрах якого-небудь нешнл джеографік. Коли робиш зоопапарацям зауваження або пробуєш фотографувати їх на смартфон – поводяться агресивно, тож якісних фотодоказів здобути складно.

 

 

 

 

 

 

«Щоб тварини не кусали клієнтів, не пробували тікати, не гидили на одяг, фотомучителі накачують підопічних заспокійливими у конячих дозах. А щоб змусити коритися – лупцюють тростиною завтовшки з палець»,

 

 

- говорить директор Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимир Борейко. Активісти КЕКЦ неодноразово разом з Державною екологічною інспекцією (ДЕІ) робили рейди, вилучали та передавали до зоопарку не тільки мавп, а й птахів, плазунів, черепах. Але згодом вуличні фотографи знайшли лазівку у законі, а ДЕІ то буксувала через мораторій, то взагалі розформовувалася. А тварини тим часом…

Підрізані крила

Орел Кінбурн полетів на веселку. Ага, евфемізм. Бо негарно про короля птахів казати «здох». «Як ми його не лікували, не доглядали, не відгодовували – не допомогло, - каже директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчій. – Орел потрапив до нас дуже виснаженим, змученим, хворим». Слухати нема сил, серце крається. Адже це на мої плечі упав орлик позаминулого літа на спортмайданчику одного з приморських пансіонатів Херсонщини. Далі була ціла пригода. Із залученням Товариства охорони птахів. Викликом фахівців природного парку «Білобережжя Святослава» та ловами по усій території пансіонату. Нічним чергуванням співробітників Миколаївського зоопарку, аби прийняти птаха.

https://www.facebook.com/tatiana.chichkalyuk/posts/1940118029410216?__tn__=-R

Про важкий стан новоприбульця зоологи зоопарку сказали відразу. А потертості на лапах свідчили про утримання птаха на шворці. Це відзначив ще заступник директора «Білобережжя Святослава» Віктор Мусієнко. Саме він зловив тоді птаха, що наче курка бігав територією пансіонату, звичайною картатою сумкою і відвіз до Миколаївського зоопарку.

https://www.facebook.com/tatiana.chichkalyuk/posts/1937542753001077?__tn__=-R

Фахівці визначили втікача як надзвичайно рідкісного орла степового. Частіше фотомучителі тягають з собою орланів-білохвостів. Теж червонокнижних, але трохи більших чисельністю. Майбутніх фоторабів вилучають ще пташенятами з гнізд, підриваючи і без того ріденьку популяцію нечислених на наших теренах пернатих хижаків. Повернення птахів у природу неможливе. Через приручення вони втрачають здатність самостійно полювати. До того ж, вони не бояться людей. А мисливці вважають усіх хижаків конкурентами і нещадно відстрілюють.

Двічі цього року птахів вилучали в Яремче біля водоспаду Пробій. Пару орланів-білохвостів гуртом – активісти, екоінспектори, поліція – відбили навесні. Передали в Центр реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку.

https://www.facebook.com/halychcentre/videos/587183695100238/

У липні там же засвітився фотомучитель із вухатою совою і ще одним орланом. Знову усім миром вилучали (у фотографів є «криша» і купа співчутливих громадян починає заступатися, не розуміючи суті справи, тому треба максимальна підтримка). Знову передали у реабілітаційний центр.

Обидва фото зі сторінки Наталії Вишневської

Але де гарантії, що це не повториться. Це спонукало заслужену артистку України Ірму Вітовську зіернутися до мера Яремче Василя Онутчака з відкритим листом.

«Сова вухата (Asio otus) належить до видів птахів, які ведуть нічний спосіб життя, примушування її до активності вдень з метою фотографування призводить до порушення добового ритму птаха, що може призвести до розладів фізіології та поведінки тварини. Тому таке використання сови є однією з форм жорсткого поводження», - написала пані Ірма.

Вітовська попросила мера «взяти під особистий контроль появу таких «комерсантів» на території туристичного Яремче і застосувати всі відповідні дії щодо недопущення надання незаконних фотопослуг з тваринами». Найкращим способом зупинити це явище, на думку іменитої зоозахисниці,  може бути відповідне рішення Яремчанської міської ради. Але таке рішення вже є! Його ухвалили ще у 2013 році.

 

 

Чому ж воно не спрацьовує? Чому не спрацьовують рішення рад інших міст – на заклики КЕКЦ ще у 2011-12 роках було ухвалено з десяток подібних документів, переважно у курортних містах.

 

 

Причина – у відсутності
якісного базового законодавства.

 

 

Давайте закон!

 

 

Ірма Вітовська у своєму листі з вимогою заборонити фотомучення тварин посилається на низку українських документів та міжнародних конвенцій.

 

 

«…нормативні акти, які регулюють використання диких тварин: Закони України «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про ветеринарну медицину» «Про забезпечення благополучного санітарно-епідемічного благополуччя населення», Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Порядок утримання та розведення диких тварин у неволі або напіввільних умовах», Конвенція про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ в Європі (приєднання у 1996 році), Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою знищення (приєднання у 1999 році)».

Це важливі і хороші закони, але
прямої заборони на використання тварин у вуличних фотозйомках там немає.

Ще детальніше проаналізувала
закони та підзаконні акти зооактивістка Наталія Атамась. Вона склала інструкцію
як діяти активістам при виявленні фактів мучення тварин. Але тут же чесно
зазначила: «намагаючись врятувати дику тварину від недоброчесного фотографа, ви
матимете чималий клопіт і купу писанини».

Діяти на думку Наталії треба так: «Дзвоните 102, викликаєте наряд поліції і чекаєте його прибуття. Стежте, щоб офіцери поліції перевірили чи є у фотографа:

  • паспорт чи інший документ, що засвідчує особу;
  • ветеринарні документи на тварину (підстава - пункт 3.11.3 “Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах”);
  • документи, що засвідчують право власності на дику тварину (підстава - пункт 3.1 того ж Порядку);
  • дозвіл від Міністерства екології та природних ресурсів (Мінприроди) на утримання дикої тварини у неволі (підстава - стаття 8 Закону "Про захист тварин від жорстокого поводження");
  • документи, що підтверджують право на підприємницьку діяльність - ліцензія чи реєстраційне свідоцтво.

Відсутність будь-якого з цих
документів – привід для складання протоколу у найближчому райвідділку
Національної поліції, куди мають доставити порушника».

Перемога? Якби ж то

«На ділі ж це вдається не
завжди, - додає Наталя, - бо поліцейські не вміють визначати, що це за тварина,
чи вона дика, чи вона «червонокнижна» тощо. Це мають зробити працівники
Державної екологічної інспекції (ДЕІ). До речі, що Держекоінспекція займається саме
дикими тваринами, а голубами, конями та іншими сільськогосподарськими тваринами
займається Держпродспоживслужба. Тож екоінспекторів ДЕІ теж треба викликати
відразу. Вони мають так само приїхати та скласти власний протокол. Але цього,
скоріше за все, не станеться, бо, на відміну від поліцейських, вони
маломобільні і часто не мають власного транспорту».

У зоомучителів є зазвичай документи, наприклад, від зоопарку "Казка", який розташований у анексованому Криму. Спробуй, перевір ту довідку. Тобто без закону, де буде чітко написано "Ніззя використовувати диких тварин для фотографування" - реально справа не зрушиться.

Це розуміють усі притомні зоозахисники. Ще у минулому, восьмому скликанні Верховної Ради, вони підготували та через екосвідомих депутатів зареєстрували законопроєкт №6598 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу). В якому була пряма заборона використання тварин як фотомоделей. Майже два роки документ не міг потрапити у порядок денний пленарної сесії. Десятки(!) пікетів, прес-конференцій, круглих столів на підтримку законопроєкту провели активісти. Та бюрократія щоразу перемагала. А коли, нарешті, голосування під куполом таки відбулося, то… не вистачило одного голосу! Хтось із нардепів не дійшов у залу з буфета чи важливих перемовин у кулуарах.

Вихід є?

Нещодавно Комітет з екологічної політики ВРУ вже нового, дев’ятого скликання, рекомендував до першого читання новий законопроєкт -  №2351. У ньому чітко написано: «Забороняється жебракувати з тваринами, а також  надавати фотопослуги з дикими тваринами, крім зоопарків, цирків та дельфінаріїв». Цим же законопроєктом вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Фотомучителі можуть бути покарані штрафом «від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я».

Разом з іншими важливими нормами цей закон має шанси суттєво змінити ситуацію із захистом прав тварин у кращий бік.

Нагадаємо, що законопроєкт №2351 вносить понад 60 нових зоозахисних та екологічних норм в 11 діючих законів. Зокрема, передбачається заборонити контроль чисельності бездомних тварин шляхом евтаназії, комерційне фотографування та пропаганду жорстокого поводження з тваринами, знищення рідкісних видів тварин і рослин, що входять до регіональних «червоних» списків.

Проєкт закону розробили Асоціація зоозахисних організацій України, Київський еколого-культурний центр, «Відкриті клітки», «4 лапи», «Єдина Планета» та Громада рибалок України. Підписи під поданням поставили десять народних депутатів, переважно члени Комітету з екологічної політики, у тому числі голова та два заступники і голова профільного (з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду) підкомітету.

Читайте також: «Не знущайся, не муч, не каліч» – девіз зоозахисного законопроєкту №2351

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Фото: Телеграм-канал «Садівник»
Тюльпани — окраса весняного саду (ФОТО)
1 хв на прочитання29 Березня 2024
Самовільно рубали дерева
На Рівненщині затримали злочиців, які самовільно зрубали деревини на майже 90 тис. грн
1 хв на прочитання9 годин тому
Як діяти, коли горить ліс і торф
На Полтавщині вигоріли майже 300 га сухостою: як діяти у разі лісових, степових та торф’яних пожеж
1 хв на прочитання10 годин тому
Фото з відкритих джерел
День бур'янів: чи такий страшний бурʼян, як його малюють?
4 хв на прочитання12 годин тому
Новий регламент ЄС щодо упаковки PPWR: багаторазове пакування, заборона на деякі види пластику та мінімізація плівки
2 хв на прочитання12 годин тому
Розваги на джипах, квадроциклах та багі у заповідниках можуть заборонити законом: деталі
1 хв на прочитання13 годин тому
Правоохоронці викрили посадовців, які зрубували сторічні дуби в Чорнобильському заповіднику
2 хв на прочитання14 годин тому
Збитки довкіллю внаслідок атаки по ДніпроГЕС становлять понад 140 млн гривень
1 хв на прочитання15 годин тому