Четвер, 02 Квітня 2020
Догори
Дати відгук

Енергія сонця притягує гроші: про самоокупність сонячних панелей на багатоперхівках

GreenPost розбирався, скільки насправді можна заробити на сонці

7 хв на прочитання 23 Березня 2020, 16:56 247
З відкритих джерел З відкритих джерел
Поділитись:

Численні сайти з продажу обладнання для домашніх сонячних електростанцій (СЕС) обіцяють клієнтам надприбутки. Окрім часткової автономії дому, власник такої СЕС нібито може щорічно заробляти на продажу надлишку згенерованої електроенергії більше 200 000 грн. GreenPost розбирався, скільки насправді можна заробити на сонці.

В Україні сонячна електроенергія дійсно високодохідний товар. Весь обсяг невикористаної електроенергії у власника гарантовано викупить держава за фіксованою ціною, так званим "зеленим" тарифом. Право на отримання "зеленого" тарифу мають домогосподарства, де потужності СЕС не більше 30 кВт.

Вартість сонячного кіловата в Україні прив’язана до курсу євро, хоч і сплачується власнику в національній валюті. Якщо власник експлуатує СЕС з 2017-2019 рр., вона складала 18,09 євроцента. З поточного року  - 16 євроцентів.

Якщо порівняти ціну однієї мегават-години електроенергії, виробленої в Україні з різних джерел, "сонячний" буде в 5-8 разів дорожчий за інші. Наприклад, мегават-годину гідроелектростанції, за даними держпідприємства "Енергоринок", станом на кінець червня 2019 року, держава купувала за 695,4 гривень, у атомних електростанцій – 571,84 гривень, у теплових – 1388,65 гривень, а вироблений індивідуальними сонячними станціями –  згідно "зеленого" тарифу – за 5475 гривень.

Одночасно, ціна на електроенергію для населення вже кілька років лишається незмінною -  1680 гривень. Завищений тариф для сонячних електростанцій влада підтримує свідомо, для стимулювання розвитку відновлюваної енергетики та зменшення залежності від нафти і газу. Викуповувати кожен сонячний кіловат держава зобов’язується до 2030 року, що робить приватну СЕС реальним комерційним проектом.

Україна має придатну територію для розвитку "сонячної енергетики". Особливо перспективними є центральні, південні та східні регіони. Середньорічна загальна кількість енергії сонячного випромінювання в північних областях знаходиться в межах 1 070 кВт∙год / м2, у південних –  1 400 кВт∙год та вище / м2. Тому економічні показники СЕС будуть залежати від її розташування.

Цікаво, що само по собі підвищення температури і нагрів елементів в сонячних модулях чинять негативний вплив на роботу сонячних батарей, знижуючи фотоефект і продуктивність. У морозну, але ясну погоду сонячна батарея виробить енергії більше, ніж у спекотну. Наприклад, при 40ºC максимальна потужність панелі зменшиться приблизно на 7%. І навпаки – охолодження позитивно вплине на її продуктивність.

Проте через обсяг сонячного випромінювання виробництво СЕС з максимально дозволеною потужністю в північних областях буде менше, ніж у південних.

 

Область

Виробництво за рік, кВт*год

Ставка

Дохід у євро

Київська

30 500

0,16 євро

4 880

Дніпропетровська

32 900

0,16 євро

5 264

Одеська

35 400

0,16 євро

5 664

 

Чистий прибуток від СЕС залежатиме не лише від потужності станції (чим більша, тим дохідніша), але і від обсягів власного споживання сім’ї, від можливостей самого будинку. СЕС потужністю 5 кВт потребує на даху близько 30 м2  площі та, за інформацією Держагенції з питань енергоефективності, орієнтовно 4000 євро інвестицій. Таке обладнання вироблятиме в середньому 5500 кВт год електроенергії на рік. Держенергоефективність стверджує, що середня окупність домашньої СЕС, завдяки "зеленому" тарифу, становить 4-6 років.

Існує декілька способів перетворення сонячного випромінювання в енергію. Домогосподарства здебільшого практикують два напрями– фотоелектричні та геліотермальні системи.

Перші прямо перетворюють енергію сонця в електричну, другі – в тепло води для потреб власника.

На кінець 2018 року енергію сонця використовували у побуті 7450 домогосподарств, через рік їх стало майже в 200 разів більше - 21 968, що дорівнює населенню чималенького містечка. Загальні потужності у домогосподарствах також зросли на 252% з 157 до 553 МВт. Можливо, вони б збільшились ще більше, якби не законодавчі обмеження потужності до 30 кВт для домашніх СЕС.

Чи доцільне функціонування СЕС у багатоповерхівках та комунальних закладах, які не можуть користуватись "зеленим" тарифом і як некомерційні організації використовують сонячну електроенергію лише для власних потреб?

За словами заступника голови київської міської держадміністрації Петра Пантелеєва, встановлення фотоелектричних панелей на багатоповерхівках доцільне лише в тому випадку, коли інші енергоефективні заходи вже виконані. Тобто в будинку вже утеплили фасад, дах, трубопроводи, замінили вікна та двері на енергоефективні, встановили автоматику погодного регулювання, виконали балансування внутрішньої системи теплопостачання. В таких багатоповерхівках сонячні панелі, за даними КМДА, окупляться за 10-14 років.

З 2015 року у Києві проводиться щорічний конкурс проектів з енергоефективності у житлових будинках, організованих в ОСББ або кооперативи. Переможці конкурсу отримують з бюджету міста фінансування 70% вартості проекту, який може передбачати як монтаж сонячних панелей, так і інші роботи. Крім того, спеціалізовані муніципальні організації виконують проектні роботи, монтаж та нагляд.

Окрім муніципальної програми "70/30" для багатоповерхівок діє і урядова програма «теплих кредитів», яка передбачає для ОСББ відшкодування на енергоефективні заходи 40% вартості проекту (але не більше 14 000 грн на одну квартиру).  

За словами голови одного з столичних ОСББ Валерія Нікітченко, вкладатися в сонячні панелі є сенс, коли будинок проводить комплексний проект з енергоефективності і сонячна станція є одним з її елементів. Валерій Нікітченко керує будинком на 422 квартири від 17 до 23 поверхів за адресою вул. Миколи Бажана 16. Будинок побудований у 2004 році, має 36 206 м загальної опалювальної площі.

Декілька років тому на своїй південній стіні "Оберіг на Позняках" розмістив сонячні панелі потужністю 30 кВт. За словами Нікітченка, завдяки сонячній електроенергії у будинку переобладнали і теплове водопостачання: "Важко визначити скільки ми зекономили саме на ньому, за рік обладнання виробило 23 000 кВт". Нікітченко зізнається, що розташування на стіні не дозволяє панелям працювати на повну потужність, і 30% вони втрачають.

В 2016 році "Оберіг на Позняках" виграв муніципальний конкурс енергоефективних проектів, паралельно залучив урядову програму "теплих" кредитів. Загалом будинок одержав 31,3 млн. грн фінансування (21,2 млн. грн від муніципалітету та 9,7 млн. грн. від урядової програми). З цієї суми мешканці ОСББ мусять повернути 6,5 млн. грн напротязі 5 років "Укргазбанку" під 21% річних.  

За останні три роки для впровадження енергоефективності комунальних закладів влада Києва залучила 8,5 млн євро, з яких 6,5 млн євро –  грантові кошти або кредити Північної екологічної фінансової корпорації, що фінансує енергоефективні проекти у країнах Центральної та Східної Європи.

Безпосередньо реалізацією кожного проекту займається КП "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях Києва", створене ще у 1999-му році. КП у 2018 році оздобило сонячними панелями 8 дитячих садочків. За інформацією КМДА, вартість встановлення сонячних панелей для бюджетних закладів становила 50,5 тис. грн на 1 кВт електричної потужності у фотоелектричній системі і 34,7 тис. грн на 1кВт теплової потужності у геотермальній системі.

 

 

Тип системи

Потужність системи, кВт

Вартість проекту, грн.

Теплова

Електрична

ДНЗ № 560

Гаряче водопостачання (геліосистема)

33,24

-

957 902,89

ДНЗ № 601

Фотоелектрична

-

9,0

476 326,79

ДНЗ № 402

Фотоелектрична

-

9,0

442 446,07

ДНЗ № 424

Фотоелектрична

-

9,0

444 368,67

ДНЗ № 8 "ПЛАЙ"

Гаряче водо-постачання (геліосистема)

28,90

-

998 082,93

ДНЗ № 96

Гаряче водо-постачання (геліосистема)

17,34

-

621 537,21

ДНЗ № 471

Гаряче водо-постачання (геліосистема)

14,45

-

590 119,42

ДНЗ № 372

Гаряче водо-постачання (геліосистема)

39,02

-

1 306 408,08 

Всього

4 530 783,98

 

В 2019 році на даху садочка № 601 у Святошинському району встановлена станція з 36 сонячних панелей. За словами зама міського голови Петра Пантелеєва, за 5 місяців експлуатації змогли зекономити 9% електроенергії. За рік заклад економитиме до 20 тисяч гривень.