Чи здатна влада заткнути димові труби підприємств-забруднювачів? Що насправді відбувається із «інтегрованим дозволом»?

26.02.2020

Кабінет міністрів пропонує запровадити інтегрований дозвіл для великих підприємств - забруднювачів довкілля. Із цією метою уряд схвалив законопроєкт "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення". У разі його ухвалення парламентом, нові правила видачі дозволів стосуватимуться енергетичного, хімічного, металургійного, сільськогосподарського (зокрема, виробництво целюлози, паперу, дубленої шкіри та хутра, інтенсивне вирощування птиці та свиней, обробка виробів із застосуванням органічних розчинників тощо) секторів. 

Згідно із законопроєктом, пропонується зобов'язати підприємства проводити моніторинг викидів та щорічно звітувати про дотримання умов інтегрованого дозволу.

Як написав після урядового засідання у Telegram-каналі  прем'єр-міністр Олексій Гончарук, 
запровадження інтегрованого дозволу у першу чергу дозволить країні змусити великі підприємства скоротити їхній вплив на довкілля.

"Інтегрований
дозвіл - це перелік вимог до обсягів забруднення та необхідних заходів для
зменшення впливу підприємств на довкілля. В ЄС усі великі підприємства
обов'язково отримують такий дозвіл", - написав прем'єр-міністр.

Якщо підприємство не звітує, систематично порушує умови дозволу або не виконує його умови, йому можуть анулювати інтегрований дозвіл.

«Це означає, що робота підприємства буде зупинена, доки не будуть виконані всі умови дозволу",
- пояснив Гончарук.

Уряд очікує, що запровадження такого дозволу сприятиме, зокрема, модернізації виробництва.

Що натомість?

Справді, інтегрований дозвіл рекомендований Україні Європейським Союзом у рамках Угоди про асоціацію та має на меті  зменшити адміністративне навантаження на підприємства.

Вони зможуть отримувати один дозвіл замість трьох (зараз окремі: на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на спецводокористування, на здійснення операцій у сфері поводження з відходами).  У країнах ЄС для отримання такого дозволу  підприємства отримують від державного
регулятора так звані  висновки  найкращих доступних технологій та методів управління із чітко вказаними вимогами до обладнання, термінами проведення модернізацій, котрі є підставою для отримання дозволу та продовження роботи виробництва.

Європейський Союз в Угоді про асоціацію рекомендував Україні також дотримуватися цієї процедури. Проте наша країна, а точніше Мінекоенерго, як регулятор державної політики у  сфері промислового забруднення,  поки що таких  висновків  найкращих доступних технологій та методів управління не розробило. Принаймні, поки що від новоствореного Мінекоенерго не надходило жодної офіційної інформації про початок роботи над таким документом.

Натомість уряд  погрожує підприємствам позбавляти їх дозволу у разі недотримання умов – яких держава ще не визначила.  Хоча саме у висновках найкращих доступних технологій та методів управління містяться стандарти та вимоги до промислових виробництв, а вже потім передбачені санкції у вигляді анулювання інтегрованого дозволу.

Наприклад, підтриманий урядом законопроєкт не враховує, скільки потрібно часу  операторам
установок спалювання палива в установках із загальною номінальною споживаною тепловою потужністю 20-50 мегават (переробка нафти і газу, виробництво коксу, газифікація або зрідження вугілля) для проведення модернізації, щоб відповідати інтегрованому дозволу.

Найбільші підприємства-забруднювачі в Україні відносяться саме до цієї категорії. Виходить, що держава не прописала чітких правил, але готова зупиняти підприємства через відсутність інтегрованого дозволу чи невідповідність його невідомим умовам?

Не виключають експерти також корупційних проявів та зловживання з боку органів державної влади, наприклад,  щодо зупинки роботи підприємства або наявності  модернізації лише на папері, коли «пропіарені» найкращі екологічні технології виробництв залишаться старими.

Поки що законопроєкт "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення" ухвалено лише на рівні уряду.  Далі його долю має вирішувати Верховна Рада. Самі підприємства продовжують поки що отримувати три різних «незручні» дозволи замість одного обіцяного. 

Насправді промисловість давно зачекалася на інтегрований дозвіл, який би звів всю тривалу процедуру до отримання єдиного документа. Натомість незрозуміло, чому держава розпочала реформу з кінця і не пояснює реальному сектору економіки суті задуманих нововведень.

Довідка. Уряд на засіданні 18 лютого ухвалив проєкт Закону України «Про запобігання, зменшення
та контроль промислового забруднення», який розроблено Міністерством енергетики та захисту довкілля України на виконання вимог Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 402-р.

Україна зобов’язалася запровадити інтегрований дозвіл, виконуючи Угоду про асоціацію із ЄС (Директива 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислове забруднення).
Такий дозвіл - звичний документ для промисловців Європейського Союзу.