Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Новини
  • Здоров'я
  • Хвороби
  • Буває у чоловіків, може не мати симптомів, природною профілактикою є вагітність і пологи: онколог розповідає про рак грудей

Буває у чоловіків, може не мати симптомів, природною профілактикою є вагітність і пологи: онколог розповідає про рак грудей

Сьогодні відзначають День боротьби з раком молочної залози.

14 хв на прочитання20 Жовтня 2023, 12:46
Поділитись:

20 жовтня — День боротьби з раком молочної залози в Україні. Щороку цей страшний діагноз ставлять 15 тисячам українок. Рак молочної залози — найпоширеніший рак серед жінок віком від 13 до 90 років, і ця проблема зростає.

Особливо висока захворюваність серед жінок старше 60 років, але вже з 30 років шанси на зараження високі. Кожній четвертій жінці встановлюють діагноз на пізній стадії, коли лікування стає менш ефективним.

Рак молочної залози стоїть на першому місці за частотою розвитку та смертності від онкологічних захворювань у жінок. Щорічно у світі реєструється до 1,5 млн нових випадків розвитку раку цього органу. Він лідирує за кількістю жіночої смертності (понад 400 тисяч смертей щорічно). На момент встановлення діагнозу 11,5 % жінок мають віддалені метастази, а 10,3 % жінок гинуть протягом першого року від неухильного прогресування хвороби.

Про це розповідає лікар-онколог Наталія Баринова.

Рак молочної залози — це злоякісна пухлина, що виникає з тканини молочної залози, характеризується досить агресивним зростанням і здатністю до активного метастазування. Насамперед рак небезпечний прогресивним неухильним зростанням і ураженням прилеглих тканин. Крім того, злоякісні пухлини молочної залози схильні до множинного метастазування навіть на початкових стадіях, а метастази їх зазвичай погано чутливі до хіміотерапії та швидко про приводять хворих до загибелі.

Рак молочної залози зустрічається й у чоловіків (і лікується тими ж методами, що й у жінок). Спочатку його розвитку передують явища гінекомастії — збільшення молочної залози у розмірах і розвиток у ній залозистої тканини. Рак у чоловіків характеризується не менш агресивним перебігом, що й у жінок: може давати численні метастази.

Причини раку молочної залози

Найчастіше йдеться про гормональні зміни в організмі: вступ до клімаксу, коли відбувається активна перебудова гормональної регуляції організму жінки, втрачають свою активність яєчники, знижується вироблення прогестерону й естрогенів, організм переживає «гормональну кризу». Молочна залоза й ендометрій (слизова матки) найбільш реагують на ці зміни, тканина молочної залози починає розсмоктуватися та заміщатися жировою.

Науково встановлено, що жіночим статевим гормонам-естрогенам належить провідна роль у розвитку раку молочної залози. Надлишок статевих гормонів в організмі створює сприятливе тло для розвитку хвороби. Найменш активно гормони естрогени поводяться під час вагітності та після пологів — під час годування груддю. Доведено, що пологи та тривале годування груддю (понад 1 рік) зменшують ризик розвитку раку молочної залози. З іншого боку, аборти призводять до гормонального вибуху в організмі жінки, що може провокувати розвиток пухлин.

До цього часу немає єдиної думки щодо впливу на розвиток пухлин прийому гормональних контрацептивних препаратів, але вважається, що ці препарати знижують ризик розвитку раку молочної залози, проте збільшують ризик розвитку раку жіночих статевих органів та остеопорозу. Крім того, схильність до розвитку раку молочної залози можуть викликати шкідливі фактори навколишнього середовища: екологія, а також перенесені раніше запальні захворювання грудей — мастити.

Також у пацієнток, які мають у сім'ї найближчих родичів, хворих на рак молочної залози (матерів та сестер) ризик захворіти на таку ж пухлину зростає більш ніж удвічі — сімейні форми раку.

Доброякісні захворювання молочних залоз, такі як фіброзно-кістозна мастопатія, фіброаденоз або внутрішньопротоковий папіломатоз самі по собі не призводять до раку, але при цьому створюють несприятливий фон для його розвитку.

Причиною розвитку пухлин молочної залози можуть стати променеві впливи, наприклад опромінення грудної клітки з приводу інших захворювань (пухлин легень, лімфатичної системи), тривалі та часті рентгенологічні дослідження грудної клітки з приводу запальних захворювань або туберкульозу легень.

Конституційне ожиріння може призводити до розвитку раку молочної залози та жіночої статевої системи, при надлишку жирової тканини в організмі вона стає ніби самостійним ендокринним органом і починає активно виробляти гормони-естрогени, дія яких і провокує розвиток новоутворень.

Симптоми раку грудей

Існує кілька форм зростання раку молочної залози:

  • вузлова форма, найчастіша, характеризується наявністю щільного вузлика від 0,5 до 5 і більше см, для неї характерні всі перелічені нижче ознаки;
  • дифузна: псевдозапальна (маститоподібна), бешиха і панцирна форми. Всі вони вкрай агресивні, ростуть дуже швидко, практично блискавично, пухлина при цьому не має чітких меж, «розповзається» по молочній залозі та шкірі. Для перших двох форм характерні ознаки запальної реакції: болючість молочної залози, яскраво-червоне забарвлення її шкіри, підйоми температури тіла до 39 °С. З урахуванням цих симптомів часто трапляються діагностичні помилки і пацієнток лікують від запальних захворювань, на ім'я яких і названі дані форми раку грудей. При панцирному раку пухлина вкриває молочну залозу як «кірка», стягуючи її і зменшуючи в розмірах.

У деяких випадках рак молочної залози маніфестує у вигляді метастазів у лімфатичних вузлах на стороні ураження, при цьому часто не вдається виявити саму пухлину — говорять про прихований рак молочної залози.

При невеликих пухлинах молочної залози якихось симптомів не виникає. Найбільш уважні жінки чи їх чоловіки можуть виявити пухлинний вузол у залозі випадково, але у великій молочній залозі виявити вузол невеликих розмірів важко. Виявлений вузлик може бути болючим при натисканні, круглим, рівним і рухливим — це говорить на користь доброякісної пухлини. Ознаки злоякісності пухлини інші: вузол на дотик щільний як камінь, поверхня його нерівна, він нерухомий або трохи зміщується, може бути щільно фіксований до навколишньої тканини або шкіри, частіше безболісний, може сягати значних розмірів (більше 3-5 см, іноді 10-15 см).

Необхідно оцінити поверхню шкіри над пухлиною: при злоякісному процесі спостерігатиметься втягування шкіри, збирання в складочки, зморшки, симптом «лимонної кірки» — локальний набряк шкіри над пухлиною, може бути пряме проростання пухлини на поверхню шкіри, тоді вона набуває яскраво-червоного забарвлення і розростання у вигляді «цвітної капусти».

Поверхневий компонент пухлини може кровоточити та нагноюватися.

Крім того, слід оцінити стан пахвових лімфатичних вузлів: вони можуть бути незначно збільшені, рухливі і безболісні — цього боятися не варто, але якщо вузли визначаються у вигляді великих і щільних, а часом зливаються один з одним — це говорить про їх метастатичному ураженні.

Іноді може виникати набряк руки на стороні пухлини — це погана ознака. Вона говорить, що стадія далеко зайшла і виникли метастази в пахвових лімфатичних вузлах — відбувається блокування відтоку крові та лімфатичної рідини від верхньої кінцівки, виникає лімфостаз.

Отже, починати лікування потрібно негайно після виявлення пухлини, при цьому дуже важливо якомога раніше виявлення патологічних змін — у цьому допоможуть прийоми самообстеження.

Самообстеження молочної залози

Дуже важливо виконувати прийоми саообстеження з метою виявлення патологічних пухлин на ранній стадії, оскільки не завжди є можливість звернутися до медичного закладу. Що частіше ви обстежуєте молочну залозу, то швидше помітите появу змін.

Методика самообстеження молочних залоз полягає в наступному: для початку потрібно оцінити візуальні зміни в органі — встаємо перед дзеркалом і порівнюємо симетричність у розмірах, забарвленні шкіри, контури молочних залоз, колір і розміри сосків. Наступний момент — обмацування: почергово двома руками проминаємо молочні залози зверху вниз із кожного боку, після чого звертаємо увагу на пахвові западини. При виявленні будь-яких змін — хворобливості, пухлин, вузликів, втягнення шкіри тощо необхідно відразу ж звернутися до лікаря. Самообстеження бажано проводити хоча б раз на місяць.

Обстеження молочної залози

Якщо ви виявили у молочній залозі пухлину, насамперед необхідно виконати мамографію (рентгенологічне дослідження молочної залози), для пацієнток до 45 років альтернативою мамографії є ультразвукове дослідження. Зазначене дослідження дозволяє виявити мінімальні зміни у тканині залози, охарактеризувати їх при цьому як доброякісні чи злоякісні за певними рентгенологічними ознаками.

Наступний етап при виявленні пухлинної патології — біопсія пухлини — взяття маленького шматочка тонкою голкою для дослідження під мікроскопом. Після чого можна достовірніше судити про природу пухлини, але вичерпна відповідь можлива лише після видалення пухлинного вузла.

У деяких випадках потрібна дуктографія (від латинського «дуктус»-протока) — рентгенівський знімок молочної залози з попереднім введенням рентгеноконтрастної речовини у протоки. Використовується це дослідження для виявлення внутрішньопротокової папіломи — доброякісної пухлини молочних проток, яка проявляється кров'янистими виділеннями із соска та перероджується у рак.

У деяких випадках використовують так звані онкомаркери — дослідження крові на білки, що виробляються лише пухлиною та відсутні у здоровому організмі. Для раку молочної залози це Са 15.3 він має низьку діагностичну цінність і використовується зазвичай у пролікованих пацієнток з метою виявлення метастазування в можливо ранні терміни.

Ще одним новим масовим дослідженням став аналіз пухлини на рецептори до гормонів – естроген та прогестерон (ER, PR). Пацієнтки з позитивними результатами спроб підлягають додатковому лікуванню — антигормональному.

Нещодавно вивчений новий рецептор-онкомаркер: Her2neu, наявність його в пухлинній тканині є дуже поганою ознакою і говорить про її високу агресивність.

При виявленні патологічних утворень молочних залоз необхідно відразу звернутися до лікаря, це може бути гінеколог або хірург, але при можливості краще звернутися до онколога.

Дуже важливо, що всім жінкам після 50 років (або при настанні клімаксу) необхідно щорічно виконувати планову мамографію для виявлення раку на ранній стадії.

Лікування раку молочної залози

Головним у лікуванні раку молочної залози, безумовно, є хірургічний метод – видалення ураженого пухлиною органу. Будь-яке інше лікування дає підтримуючий, тимчасовий ефект.

Можливі різні варіанти операції:

  • видалення всієї молочної залози з жировою клітковиною і лімфовузлами пахвової області з тієї ж сторони (найбільш переважно);
  • видалення ділянки молочної залози з пухлиною та лімфовузлами пахвової області з того ж боку, з наступною променевою терапією на зону операції;
  • видалення молочної залози, грудних м'язів, судин, а в деяких випадках і ребер — при великих розмірах та поширеності пухлини.

Без лікування раку молочної залози пацієнтки гинуть дуже швидко — протягом 1-2 років із моменту виявлення пухлини. Завжди ефективніше боротися з невеликою, початковою пухлиною, ніж пухлиною, що дала метастази.

Лікування народними засобами у разі неприпустиме: не можна прикладати ніяких примочок, відварів чи настоянок, вони можуть прискорювати зростання пухлини.

Сам період лікування раку молочної залози може тривати від кількох тижнів (за умови операції) до кількох років (у разі підтримуючої хіміотерапії). Після лікування можливе носіння протезу після зняття швів і загоєння рани чи реконструкція грудей (пластична операція). Не рекомендується засмагати, категорично протипоказані будь-які фізіопроцедури, гарячі ванни, лазні та сауни, оскільки вони провокують повернення пухлини.

Прогнози та виживання при раку молочної залози

Захворюваність на рак молочної залози збільшується з віком: зростання починається після 40 років і сягає піку в 60-65 років. Найбільший показник смертності у вікових групах 75-79 та 80-84 роки.

Найбільші показники захворюваності та смертності від раку молочної залози зареєстровані в економічно розвинених країнах — США та Франції (86 випадків на 100 тисяч населення), найменші у країнах Африки та Азії (10-14 випадків на 100 тисяч).

Показником ефективності лікування є так звана, п'ятирічна виживаність, тобто кількість пацієнток, що вижили, протягом 5 років з моменту виявлення пухлини. Для раку молочної залози він становить 55 %, тобто трохи більше половини хворих жінок живе 5 років з моменту виявлення пухлини, без лікування цей показник становить не більше 10 %.

З урахуванням розмірів пухлини виділяють стадії (ступеня) розвитку раку молочної залози:

Кожна із стадій підрозділяється на А, В та С.

1 стадія: пухлина малих розмірів (до 2 см), немає метастазів у пахвових лімфатичних вузлах; найбільш сприятлива стадія у плані прогнозу та виживання.

2 стадія: пухлина у розмірах від 2 до 5 см, лімфатичні вузли не уражені чи розмір пухлини до 2 см, є метастази не більше ніж у 4 л/вузлах.

5-річна виживаність при перших двох стадіях становить у середньому близько 78-89 %. Ці стадії є найбільш сприятливими.

3 стадія: пухлина понад 5 см за наявності метастазів у лімфатичних вузлах або з проростанням шкіри; виживання становить близько 40-60 %.

4 стадія: пухлина будь-якого розміру за наявності метастазів в інших органах (кістках, легенях, печінці, шкірі і так далі).

Дифузні форми раку (маститоподні, бешихові, панцирні) з моменту виявлення відносяться не менше ніж до 3 стадії.

Остання стадія, а також дифузні форми раку мають дуже поганий прогноз і малі шанси на виживання — близько 10 %, 5 років не проживає ніхто з хворих. Виживання при пухлинах молочної залози підвищується при використанні комбінації декількох методів лікування: операції, опромінення та хіміотерапії.

Профілактика раку грудей

Передусім ідеться про своєчасну корекцію гормонального фону організму: усунення тяжких відчуттів при клімаксі (припливів, слабкості та інших), використання за необхідності гормональних препаратів (контрацептивів у маленьких дозах). Профілактика мастопатії, доброякісних змін молочної залози — фіброаденоми, кістозної хвороби у вигляді прийому спеціальних препаратів, своєчасного видалення доброякісних пухлин.

Природною профілактикою пухлин жіночої репродуктивної системи є вагітність і пологи, ризик розвитку раку зростає у жінок, що пізно народжують (після 30 років) і у тих, хто не народжував. Варто уникати абортів, використовувати контрацепцію. Окрім операційного ризику — загроза розриву матки (при вишкрібанні) та кровотечі, ризик наркозу — аборти викликають гормональний «вибух» в організмі жінки, який може призвести до фатальних наслідків. Пацієнткам, які мають сімейний анамнез раку, особливо раку молочної залози, необхідно щорічно проходити рентгенологічне дослідження молочних залоз — мамографію.

Епідеміологічні дані свідчать, що у жінок, які працюють у нічні зміни, авіаційних службовців (стюардеси, диспетчери), операторів радіо та телеграфу відзначається підвищений ризик розвитку раку молочної залози, тоді як у жінок первинно сліпих (тобто які мають світлову депривацію) цей ризик у 2 в рази менше. Ці дані достовірно підтверджують протипухлинну активність гормону мелатоніну, що виробляється організмом здорової людини у темряві. Таким чином, важливим заходом профілактики раку є ще й повноцінний сон у повній темряві вночі.

Тимчасом розроблена в Нідерландах «Абетка раку грудей» робить самодіагностику «легкою, як ABC»: що слід знати про це захворювання.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.