Вівторок, 02 Червня 2020
Догори
Дати відгук

Локалізм, навіщо він нам?

5 хв на прочитання21 Травня 2020, 11:37 393
Поділитись:

А що ви чули про локалізм? В умовах карантину, це явище набуває все більшого розвитку. Коли система виходить з ладу і тисячі підприємців, фермерів, територіальних громад прагнуть врятуватись від фінансово розорення та самотності – географія має значення і люди гуртуються на місцях для вирішення локальних потреб.

Локалізм – це ідеологія розвитку саме місцевих малих масштабів, тісних спільнот, живої взаємодії між людьми, інституційного добросусідства.

Все частіше ми переконуємось що в основі наших поточних політичних, екологічних та економічних проблем лежать абстрактність і невиправдане узагальнення.

Події останнього часу яскраво це демонструють. Влада не хоче особливо вникати в деталізацію та ситуативність окремих регіонів чи громад. Взяти навіть карантин, норми якого шаблонні для всіх областей, незважаючи на разючу різницю в кількості хворих між, наприклад, Чернівецькою та Чернігівською областями, практично в сто разів.

А яка була реакція влади на послаблення карантину в Черкасах, мабуть всі пам’ятають. А потім виявилось, що нас просто хотіли налякати. І пропонують усім платити за те, що вони будуть латати дороги. Є така кейнсіанська модель запуску економіки, платити за що небудь, лиш би збільшувати державні витрати, лиш би наситити ринок папірцями.

Міцний центр – запорука успіху

Нам завжди нав’язують історію, що запорукою розквіту – є міцна централізована влада і децентралізація розглядається, як період занепаду та анархії.

Хоча, це не завжди так. Історично за диктатури, як правило розквітає столиця і укрупнені промислові центри, а децентралізація завжди давала розвиток громадам, малим містам, локальним взаємозв’язкам. З часів Магдебурзького права ми бачимо прекрасні тому приклади, квітучі містечка по всій Європі і ту ж Галичину. І погодьтесь, нам подобається там бувати, думати про вихід на тиху пенсію.

Локалісти закликають переглянути імперські форми правління у бік підтримки розвитку саме малих місцевих громад.

Особливо, це показово зараз, коли на фоні застарілих масштабістських методик управління, часто абсолютно неадекватних і неефективних, локалізм демонструє привабливу і зрозумілу логіку. Коли конкретні справи на місцях приносять негайно відчутний результат, і це надихає людей на особистому рівні.

Локалізм прагматичний – дозволяє вирішувати кризові ситуації, які стосуються безпосередньо кожного з нас, а не якісь далекі розмиті питання з отакою дирою у бюджеті, закулісних великих капіталів, кредитів, дефолтів.

Дві базові складові локалізму – місцева їжа і місцева економіка. Щастя в меншому, так вважають локалісти.

Місцева їжа – складова Продовольчої безпеки

На всіх ланках: виробництво, поширення і споживання. Найбільший рух Slow Food зародився ще в кінці 80 –х, як протидія МакДональдсам і решті мереж, яких чомусь карантин не стосується.

Місцева їжа, традиційні рецепти, неспішний процес прийому їжі і високоякісне виробництво. Крафтові локальні виробництва, локаворські ресторани та локальні чати в підтримку місцевих фермерів. Знаєте такі?

Локалісти вважають, що саме їжа є ключовою з боку етичності та сталості споживання, екологічності її вирощування, зменшення транспортного сліду (так званих промислових миль). А також соціального та психологічного здоров’я суспільства, через розміреність, неспішність споживання. Насолоди від приготування та взаємозв’язків з природою «від поля до столу».

Саме концепція місцевої їжі стала поштовхом розвитку мережі повільних соціально орієнтованих міст та спільнот у Європі та світі. І, о диво! саме вони демонструють найкращу стійкість в епоху пандемії.

Місцева економіка – свій до свого.

Як альтернатива безликим супермаркетам і товарам незрозумілого походження. Епіцентрам, яким на локальному рівні закон не писаний. Взаємодія та кооперація місцевих спільнот та виробників з місцевою владою.

Найбільший рух Transition Network існує з 2005 року, як мережа спільнот на базі свідомого споживання і добросусідства. Деякі з них мають навіть місцеві гроші та місцеві банки для спрощення взаємодії.

Міські городи, місцеві ринки, громадські простори, альтернативна освіта та енергокооперація, власні бюджети та самоуправління, все це створило мережу transition towns в 150 країнах.

Яких питань не вирішує Локалізм

Так звичайно, Локалізм не вирішує якихось глобальних системних проблем: не вирівняє біржові індекси, не зупинить кліматичні зміни, не змінить міграційну політику. Проте локалізм гуртує, дає прості інструменти, надію, базис, можливість вижити тут і тепер, адаптує людей на місцях до нових умов.

Локалізм звертає увагу урядів до приорітетів, які ставляться. Не економічні – рівень росту ВВП чи тотальної працевлаштованості, а показники якості життя: здоров’я, добробуту, добросусідства.

Хто сьогодні слідкує за рівнем ожиріння чи соціальними настроями? Які зараз фундаментальні цінності? Хто цікавиться реальними потребами, матеріальним становищем? Можливість доїхати до дачі, засадити город? Все зводиться до переносів дат та степені послаблення карантину.

Люди відчувають себе кинути і непотрібними. Конструктивно ніхто не уявляє, що з ними усіма робити і яке майбутнє на них чекає. Що могло б допомогти місцевим громадам жити і розвиватись, як соціальним утворенням? Приватні підприємці, місцеві виробники, громадські освітні простори, культурні ініціативи, оздоровчі ретріт центри. Їх взаємодія.

Можливо саме Локалізм, як ідеологія може стати хорошим орієнтиром подальшого розвитку.

Чи як ви вважаєте? Пишіть ваші думки, заперечення теж )

#локалізм #децентралізація #спільнота #громада #місцеваїжа #місцеваекономіка #простежиття