Понад 6 млн українців з 20 областей нині мають дефіцит питної води
702
Таку інформацію оприлюднило UNICEF. Головна причина – “денацифікація” окупантами наших річок.
Звичайно, ще до війни ситуація з водою у багатьох регіонах України була не найкращою як через кліматичні зміни, так і через забруднення річок відходами. Проте військові дії особливо загострили цю проблему і додали інші – гуманітарні та екологічні.
Головною загрозою світового масштабу є зниження рівня води у Каховському водосховищі. Після часткового руйнування та навмисного відкриття росіянами шлюзів Каховської ГЕС з'явилася нова атомна загроза, адже такі дії можуть призвести до неналежного функціонування систем охолодження Запорізької АЕС. Наразі ситуація там завмерла – екологи б’ють в набат, світові лідери традиційно висловлюють стурбованість.
Через ракетні обстріли поглиблюється проблема забруднення. Наприклад, у Запорізькій області ще 14 березня минулого року окупанти артилерійським обстрілом пошкодили очисні споруди каналізації. Через це стічні води без жодного очищення досі потрапляють до Дніпра. Ситуація, на жаль, після повномасштабного нападу не одинична.
Пожежі на берегах річок знищують флору та фауну. Проте, це не все – у результаті пожеж від вибухів снарядів вивільняються складні поліциклічні сполуки, що в більшості є канцерогенами та отрутою. Вони потрапляють у воду та продовжують там знищувати все живе.
Руйнація мостів, ТЕЦ, підприємств, нафтобаз поруч з річками спричиняють колосальні екологічні наслідки, забруднюючі водойми. Лише на Чернігівщині, допоки там стояли “освободітєлі” таких об’єктів було зруйновано більше ста. На окремих річках Донеччини та Луганщини взагалі не залишилось вцілілих об’єктів.Підкреслю, страждає не лише головна водна артерія країни – Дніпро, а десятки інших великих і сотні менших річок. Тому, на мою думку, для їх очищення і відновлення після перемоги необхідна окрема стратегія. І вона має бути спрямована не лише на подолання наслідків війни, а й на вирішення довоєнних “хвороб” річкового господарства.
