23.01.2020 | Оксана Грузицька
Мікрогенерація дозволить забезпечити нову якість
енергозабезпечення селищ і містечок, позбавляючи їх залежності від
магістральних мереж. Про це в своєму блозі
пише позафракційний депутат Верховної Ради Максим Єфімов.
За його словами, в Україні ефективність видобутку електрики
за допомогою невеликих дахових сонячних електростанцій може бути підвищеною, що
дозволить уникнути енергетичного дисбалансу. Таким чином мікрогенерація протягом 15-20
років створить нову архітектуру енергетики.
Однією з проблем є дуже висока середня потужність прибудинкових СЕС в Україні. Якщо в Великобританії цей показник не перевищує 10 кВт, то у нас же він знаходиться на рівні близько 20 кВт. Через що мікрогенерація перетворюється на бізнес і втрачає акценти енергетичної самодостатності домогосподарств.
Тому є сенс законодавчо стимулювати приватні домогосподарства встановлювати «сонячні дахи» потужністю до 5-7 кВт, підкреслює автор:
«Цього рівня досить, аби забезпечити потреби середньої родини та розвантажити мережу в час пікових навантажень».
Більш потужні СЕС – до 30 кВт – доцільні для дрібного і середнього бізнесу, скажімо, для хлібопекарень або фермерських господарств.
Другою проблемою мікрогенерації є її нерівномірне поширення
по території країни. Сьогодні купівля і установка малої СЕС розглядається в
першу чергу як можливість заробити на продажу енергії. Тому «сонячні дахи»
активно обладнують в регіонах з високим рівнем сонячного опромінення, без
урахування щільності населення і концентрації промислового потенціалу.
При цьому збільшується навантаження на регіональні
електромережі, відбуваються перекоси у виробництві і постачаннях.
Ще одним важливим елементом енергетичної самодостатності держави є формування інфраструктури розподільної генерації. Її основа – прибудинкові СЕС, з'єднані в мережу із засобами накопичення, зберігання і перетворення. Концепція розподільної генерації передбачає будівництво локальних джерел електроенергії на рівні територіальної громади, поблизу споживачів. Ця потужність може варіюватися від двох-трьох до кількох сотень кВт.
У цьому випадку користувачі не тільки виробляють теплову та
електричну енергію для власних потреб, а й направляють її надлишки в загальну
мережу.
І таким чином забезпечують енергетичний баланс селища або
міста. А це – вища якість життя і
можливості розвитку територій, резюмує автор.
