17.01.2020 Автор: Олег Листопад
Лісами вкрито шосту частину території країни. Точніше – 15,9%. Уряд України хоче цю цифру збільшити.
“Відповідно до нових цілей уряду маємо збільшити лісистість до 20%. Ми над цим вже працюємо – розробляються відповідні програми” , – заявив голова Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР) Андрій Заблоцький. Заява прозвучала 14 лютого в Києві під час наради Прем’єр-міністра Олексія Гончарука з представниками територіальних органів ДАЛР. Наскільки реалістичні ці плани?
Читайте також:Лісоресурсні області очікує тотальний аудит
Сьогодні ліси ростуть на близько 10 млн га. Отже, щоб збільшити лісистість до омріяного урядом показника, треба заліснити ще майже 2,5 (два з половиною) мільйони гектарів.
У кулуарах наради я поцікавився у голови ДАЛР за рахунок яких земель буде здійснено збільшення площі лісів.
"Землі – це окреме питання, пов’язане з необхідністю законодавчих змін і у тому числі можливістю використання деградованих земель. Які не використовують у сільському господарстві",
– відповів Заблоцький.
Скільки ж у нас деградованих земель? Де резерви?
Сайт Держгеокадастру такої інформації не дає. Численні публікації на цю тему наводять різні цифри, але без посилань на першоджерела. Достовірна інформація є лише у публікації Світового банку за 2011 рік. Консультантом Світового Банку Віталієм Сторожуком у рамках Програми ENPI-FLEG був тоді проведений "Порівняльний аналіз лісового законодавства України та пов’язаних з ним правових актів на відповідність до законодавчої бази Європейського Союзу з питань сталого управління лісами".
Аналізуючи, зокрема, державну програму "Ліси України" на 2010-2015 роки, де також ставилася задача значно збільшити лісистість, Сторожук чітко пише, що резервів для цього практично немає. "Такий ключовий пріоритет як "підвищення лісистості", що з 2000-го року переглядався вчетверте, передбачає заліснення протягом 2010-2015 років 430 тис. га земель, а для досягнення "оптимальної" лісистості – 2175 тис. га. Проте територіальними органами Держкомзему виявлено лише 308 тис. га деградованих та малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення, та 140 тис. га земель, що знаходяться під ярами, балками та іншими землями, що також можуть бути заліснені. Втім, справа навіть не у цифрах. Головне питання полягає в передачі цих земель під залісення, зважаючи на складний, тривалий та витратний механізм передачі земель".
За дев’ять років, що минули від звіту Світового банку, "нічийних" земель стало ще менше, а процедура їх передачі ще незрозумілішою. У проекті земельної реформи, яка, схоже, неминуча, питання передачі земель під заліснення просто упущене.
Якщо ж далі заглиблюватися у питання, то доведеться уточнювати терміни.
«Про які землі усе ж говорив голова ДАЛР - деградовані чи еродовані? Деградовані - це малозрозуміла абстракція. Схилові степові землі з купою видів з Червоної книги України, які на них ростуть і живуть, також є деградованими»,
– зазначає експерт Всеукраїнської екологічної ліги агроном Олексій Бурковський.
Щодо даних по еродованим, Олексій рекомендує звертатися до "Розширеного п’ятирічного звіту про опустелювання та деградацію земель", підготовленого у 2012 році групою вчених з Національного університету біоресурсів і природокористування, ННІ рослинництва, екології і біотехнологій та НДІ рослинництва, ґрунтознавства та сталого природокористування.
Читайте також: Незаконні рубки та «бандитизм» в скандальних лісгоспах: чи буде покарання?
За даними цього звіту "загальна площа сільськогосподарських угідь, які зазнають впливу водної ерозії, складає 13,4 млн. га, у тому числі, 10,6 млн. га орних земель (32 % від їх загальної площі). У складі еродованих земель налічується 4,5 млн. га з середньо- та сильно змитими ґрунтами, 68 тис. га з яких повністю втратили гумусовий горизонт. Особливе занепокоєння викликають масштаби та інтенсивність цих процесів на чорноземних та близьких до них за родючістю ґрунтах.
Щорічне зростання площ еродованої ріллі в цілому по Україні сягає 60−80 тис. га.
Поряд з площинною ерозією досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа активних ярів складає 157,0 тис. га. Їх негативний вплив проявляється на прилеглій території площею близько 1 млн. га".
Якщо весною будете їхати поїздом від Запоріжжя до Мелітополя, то по праву руку у вас буде плесо водосховища, а по ліву – квітучі сади. Цю красу створили дачники саме на змитих ґрунтах. Землі десь у 1970-х радянська влада забрала у радгоспів і віддала громадянам. Бо радгоспи, які ці чорноземи ухайдокали, усе одно нічого путнього тут виростити вже не могли. Але зараз "забрати" – не вийде. Капіталізм, усі землі мають власників, і ніхто навіть еродовані ділянки віддавати за так не буде – ні під дачі, ні під ліси.
Ліс чи степ?
У тому ж 2011 році на одному з круглих столів у Світовому банку екологи навели багато фактів нищення цінних у природоохоронному відношенні ділянок – балок, степових схилів тощо. Їх лісгоспи розорювали або терасували і засаджували. Найчастіше – сосною, яка на другий рік всихала. Побоювання, що історія повториться, викликали жваву дискусію на інформацію GreenPost про лісонасаджувальні плани уряду. Так, секретар Комітету з екополітики минулого скликання ВРУ Остап Єднак вважає, що проекти та програми заліснення проходитимуть ОВД (оцінку впливу на довкілля) та СЕО (стратегічну екологічну оцінку), завдяки чому багатьох ризиків можна буде уникнути.
Але Бурковський заперечує: "Досвід показує, що ОВД та СЕО не панацея, на жаль. А от слова Заблоцького мені абсолютно зрозумілі. Це означає повторення історії із залісенням степів 2010-2015 рр., адже саме цілинні землі не використовуються у сільському господарстві. Мені навіть, як агроному, не зрозуміло ставлення до орних земель, як до священної корови. Чому не можна вивести ЕРОДОВАНІ ОРНІ землі і надати їх під залісення? Чому чиновники так бояться зменшення рівня розораності, який чорним по білому прописаний в нормативно-правових актах як один з головних факторів опустелювання? Чому? В мене напрошується лише одна відповідь. Ці люди насправді НЕ ЛЮБЛЯТЬ СВОЮ ЗЕМЛЮ, бо вона для них просто ресурс".
На підтвердження своїх слів Олексій посилається на свій документальний фільм "Торські степи: життя, смерть... воскресіння?", у шостому фрагменті якого йдеться саме про знищення степу через бездумне залісення на прикладі Торських степів (Донеччина):
https://www.youtube.com/watch?v=Aet6s6_cTdE
- Епізод 6. Торські степи: життя, смерть... воскресіння? - ТК "Орбіта", ВЕЛ, реж. Олексій Бурковський
"Уникнути ризиків знищення степів у ході збільшення лісистості не вийде. Сотні тисяч гектарів степу в минулому лісівники вже включили (у 2008, коли вони затвердили "регіональні норми лісистості") до складу земель держлісфонду. Наприклад, на Луганщині таких 106 000 га. Голова ДАЛР новий, а старі радянські махрові лісники сидять досі там і шепчуть ті самі ідеї кожному новому хто приходить на керівну посаду.
Читайте також: Всесвітній фонд природи закликав захистити карпатські праліси
Всі степи в Україні - охоронюване оселище класу Е1.2*. В рамках Угоди про асоціацію ми вживаємо заходів щоб зберегти всі що є степи і примножити. І от знову понад більш ні ж половиною всіх їх нависає загроза того що просто їх переорють і далі щороку проситимуть кошти на "лісовідновлення". Це стара схема, про яку у нас є минулих років ціле розслідування КРУ – Контрольно-ревізійного управління.
Збільшувати лісистість можна лише за рахунок агролісів і самосійних необлікованих лісів. А от лісорозведення - тобто створення лісу там де його взагалі не було, тобто за рахунок степових схилів і луків, слід забути як і наприклад компартію.
У мене є листування за ті роки кілька ящиків. "Норми лісистості" визначаються за принципом "всім жителям – кожного регіону – порівну має бути лісу". Ясно, що в степу лісу мало. Вони ж не рахують регіональні норми степу і луків, за них нікому заступитись. І на їхнє створення кошти не виділяють. Та навіть на збереження не виділяють. Тому згідно з регіональними нормами лісистості все залісення має бути в степах", – вважає учасник Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Також у дискусії обговорювалася можливість створювати нові ліси не на Півдні та Сході, а у інших регіонах. Бурковський вважає це можливим, але за певних умов:
"Всі наші державні органи ніяк не ув’язують екологічну політику з тим, що відбувається в земельній сфері. Вони йдуть паралельно і ніде не перетинаються. Як мінімум держава може вивести з обігу орні еродовані землі державної власності в Поліссі та Лісостепу і провести їх залісення. Держава може спрямувати гроші екофондів не на тротуарну плитку та сміттєвози в містах (парафія ЖКГ), а на викуп еродованих орних земель у приватних власників (запуск ринку с-г земель в цьому аспекті дає відповідний механізм) та їх залісення".
Важливо, щоб усі ці зауваження фахівців почули нові керівники ДАЛР. Тим часом скористаємося порадою Єднака: "Давайте почекаємо драфт програми від ДАЛР, і побачимо що і де планується заліснювати".
*Категорія Е1.2 Багаторічні трав’яні
кальцифітні угруповання та степи.
Характеристика: Багаторічні трав’яні угруповання, часто бідні на поживні речовини, але з багатим видовим складом, на вапнякових та інших оснóвних ґрунтах неморальної та степової зон та прилеглих частин суббореальної та субсередземноморської зон. Включає карбонатні трав’яні угруповання Центральної та західної Європи, угруповання альварів Балтійського регіону та оснóвні трав’яні угруповання степової зони.
Джерело: "Тлумачний посібник оселищ Резолюції №4 Бернської конвенції, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів охорони", виданий у 2017 році в рамках польсько-українського проекту залучення громадських організацій і науковців у створення "тіньового списку" територій мережі Емеральд в Україні", що реалізується Фундацією Природна Спадщина (Fundacja Dziedzictwo Przyrodnicze) та Міжнародною благодійною організацією "ЕкологіяПраво-Людина" (ЕПЛ) при використанні коштів Польсько-Американського Фонду Свободи.
Читайте також: Хто гризе наші ліси – короїди чи дроворуби?
