Автор: Дмитро Шинкарук
08.01.2020
Іран залишається учасником ядерної угоди 2015 року попри відмову від скорочення центрифуг по збагаченню урану. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, передає іранське агентство IRNA.
«Спільний всеосяжний план» дій більш відомий як «ядерна угода», передбачає п'ять кроків щодо обмеження потужностей по збагаченню урану. Останній крок угоди стосується саме обмеження кількості центрифуг по збагаченню ядерного палива.
Уряд Ірану 5 січня
оголосив, що не буде дотримуватись обмежень по кількості центрифуг, хоча
міністр закордонних справ Ісламської Республіки Мохаммад Заріф зазначив, що
країна продовжить співпрацю з МАГАТЕ і дотримуватиметься ядерних обмежень після
повного зняття санкцій. Це може свідчити про те, що міжнародні інспектори
матимуть доступ до ядерних об’єктів у країні.
Арагчі пізніше
пояснив, що відмова Ірану від п'ятого кроку угоди не означає її кінець або
вихід країни з неї, а лише «досягнення розумного балансу».
Збагачений уран
отримують шляхом подачі гексафториду урану в центрифуги для виділення ізотопу U-235.
В залежності від концентрації цього ізотопу, визначається і цільове
використання збагаченого урану. Низькозбагачений уран (концентрація 3-5%)
використовують для виробництва палива для АЕС. Високозбагачений уран (20%)
використовують у дослідницьких реакторах. Для створення ядерної зброї необхідний
уран із концентрацією 90% або більше.
В рамках ядерної угоди, Іран має право використовувати не більше 5060 старих центрифуг та збагачувати уран лише до концентрації 3,67% у кількості не більше 300 кг.
Неоднозначні заяви
іранських політиків не дають однозначної відповіді на питання куди рухатиметься
країна далі. Проте вона вже неодноразово порушувала умови ядерної угоди:
- збільшила концентрацію збагачення
урану до 4,5% та ліміт у 300 кг. - встановила потужніші центрифуги із
збагачення урану; - відновила збагачення урану на
об’єкті Фордоу; - порушила обмеження у виробництво
130 тон важкої води (використовується у ядерних реакторах та для виробництва
ядерної зброї).
Експерти побоюються, що порушуючи умови та офіційно заявляючи про діалог, Іран тягне час
для того, щоб відновити потужності по виробництву збагаченого урану з
концентрацією у 20%. Такий перехід небезпечний тим, що надзвичайно пришвидшує виробництво
ядерної зброї. Але заявляти та здійснити – різні речі.
"Вони (Іран – ред.), очевидно, залишили собі можливість для маневру. І вони явно вирішили не
виходити з чимось більш агресивним після смерті Сулеймані - на зразок
збільшення збагачення до 20%". Важливим є те, чи заяви Ірану будуть
підкріплені діями – збільшенням кількості центрифуг», - зазначив Ерік Брюер,
колишній чиновник Ради національної безпеки США у коментарі CNN.
Водночас експерт наголосив, що важливими є подальші кроки Ірану і якщо збільшення кількості
центрифуг відбудеться, то це може потенційно підштовхнути країну до розробки
ядерної зброї.
"Відхід Ірану від п’ятого кроку не такий жорсткий, як першочергові побоювання про відновлення 20% збагачення. Це демонструє, що Іран все ще хоче бачити європейців на своїй стороні і поки не планує розривати угоду", - твітнув Алі Ваез, директор Іранського проекту у Міжнародній кризовій групі.
Євросоюз виключає атомну енергетику зі списку зелених технологій
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп в односторонньому порядку відмовився від ядерної
угоди 8 травня 2018 року.
"Це була жахлива, одностороння угода, яку ніколи не потрібно було укладати. Вона не
принесла спокою та миру і не принесе ", - заявляв Трамп.
Інші сторони угоди - Китай, Росія, ЄС та Іран залишилися. Але повторне введення драконівських санкцій
США проти Ірану, які були зняті при підписанні документу 2015 року, позбавили країну
стабільності.
Адміністрація Трампа сповідує політику "максимального тиску" на Іран, зокрема на
його фінансовий та нафтовий сектори. Президент Ірану Хассан Рухані заявив минулого
тижня, що "економічна війна" США проти Ірану коштувала країні 200
мільярдів доларів. Іран втратив майже 90% експорту нафти, ключового джерела
доходу; вартість національної валюти скоротилася, а банківський сектор
перебуває у турбулентності. Іран страждає від нестачі продуктів харчування,
ліків та медичних товарів.
Тегеран відповів на заходи США "стратегічним терпінням", зближуючись з Європою, щоб
компенсувати ефект від американських санкцій.
Президент Франції Еммануель Макрон намагався згладити ситуацію, запропонувавши Ірану кредитну
лінію на суму 15 мільярдів доларів для Ірану у відповідь на повне приєднання до
ядерної угоди. Він також зустрічався з міністром іноземних справ Ірану
Мохаммадом Заріфом на зустрічі G7 у серпні і намагався організувати зустріч
Трампа з президентом Ірану Хассаном Рухані на Генеральній асамблеї ООН.
Але динаміка дала зворотний результат. Заборона на експорт іранської нафти вилилася у напади на
нафтові танкери у Перській затоці, ракетні удари по американських силах в Іраку
та крилатими ракетами по нафтових заводах у Саудівській Аравії. Меседж Ірану
був простий: якщо ми не зможемо продати нафту і отримати гроші, ми зробимо так,
щоб інші теж не продавали.
Ситуація загострилася після вбивства командира елітарного підрозділу «Аль-Кудс» Корпусу
вартових ісламської революції Ірану Касема Сулеймані в ніч на 3 січня. У
Пентагоні повідомили, що ліквідація іранського генерала була здійснена за
особистого наказу Президента США Дональда Трампа. Пізніше американське видання New York Times заявило, що Трамп віддав наказ знищити Сулеймані всупереч даним розвідки.
У відповідь на вбивство генерала Сулеймані, Іран обстріляв військові бази США в Іраку. Іранське
державне телебачення заявило про 80 загиблих, у той час за повідомленням
Пентагону жертв серед американців немає, оскільки увесь персонал був
попереджений про атаку та знаходився в укритті.
