Дикі птахи також потерпають від використання піротехніки
Готуючись до новорічних і різдвяних свят варто нагадати про шкідливий вплив феєрверків, петард та іншої піротехніки не тільки на людей і домашніх тварин, але й на диких птахів.
Так, заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко на своїй сторінці у Фейсбук опублікував допис, в якому звертає увагу суспільства на те, як потерпають від шумових та світлових ефектів птахи.
Зокрема, Віталій Грищенко зауважив, що у 2009-2019 рр. на півдні Німеччини вивчали вплив піротехніки в новорічну ніч на птахів-дуплогніздників, які взимку ночують у штучних гніздівлях у населених пунктах (велика й голуба синиці та волове очко). Спостереження за допомогою спеціальних відеокамер показали, що під час інтенсивного бабахкання птахи прокидалися і тривалий час перебували у стресовому стані.
«Вони буквально «не могли знайти собі місця» – полишали підстилку, де спали, й забивалися в закуток гніздівлі або стрибали на її стіни. Навіть після короткочасної «стрілянини» опівночі птахи з годину не можуть заспокоїтися і знову заснути, ну а коли «тарарам» продовжується до ранку, то відпочинку вже не буде зовсім. А в морозну ніч все це має ще один негативний наслідок – припиняється ефективна терморегуляція», - звертає увагу Грищенко.
Значні шумові та світлові ефекти негативно впливають і на синиць. За словами Грищенка, вночі синиці
розпушуються, мов м'ячики – м'яке пухнасте пір'я добре зігріває, та й сидять
вони десь на теплій підстилці. А от переляканому птаху вже не до цього.
«Розважаючись
бабахканням, не забувайте, що багатьом живим істотам це не просто не
подобається, а викликає справжній стрес», - зазначає Віталій Грищенко .
Як інформує Вікіпедія, список птахів фауни України складається з 431 виду, які трапляються або траплялися на території країни протягом останніх 150-180 років.
Серед орнітофауни України 3 види є інтродукованими, гніздовими або ймовірно гніздовими — 286, пролітними — 43, зимуючими — 186, залітними — 112.