Політичні перешкоди заважають реформувати ринок газу. Такий висновок під час річного звіту про стан виконання реформ в Україні у секторах енергетики та довкілля оприлюднив Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group.
За його словами, у цьому році
був певний прогрес у питанні ціни на газ. Зміни відбулися як на конкурентному,
так і на регульованому сегментах газового ринку.
«Здавалося б, усе добре: ціни знижуються, уряд звітує, що зменшив ціни для населення. Але як тільки на ринку з’являється невизначеність, то одразу виникає питання: а що будемо робити у разі нульового транзиту? Тоді на ринку зростуть ціни, і це потягне за собою підвищення ціни і для населення, і для виробників тепла»,
- відзначив Ніцович.
Експерт додав, що такий ринок
потрібно було відкривати значно раніше, за сприятливіших умов ще три роки тому,
коли ціна на ринку була низька і можна було відкрити ринок для конкуренції.
Зараз, на думку експерта, для
бюджетних установ ринок відкритий, вони можуть купувати газ на вільному ринку,
є формула, рекомендована міністерством економіки, на основі якої укладаються додаткові угоди.
«Там все чітко і зрозуміло. І
це дозволяє державі теж планувати свої видатки. Чому це саме не можна зробити
для виробників тепла або для населення? – запитує Ніцович. – Поки що уряд
застрахував себе шляхом встановлення регульованої ціни, яка може бути навіть
вищою, ніж ринкові ціни (у випадку, якщо ми домовимося про транзит, і все буде
добре)».
Експерт наголошує на тому, що протягом
часу дії спеціальних зобов'язань ціни для промисловості і населення
рухатимуться у різних напрямках.
«Але невідомо, що почнеться першого
травня, коли закінчиться дія цієї постанови про покладення спеціальних обов’язків, коли ринок відкриється для конкуренції. Адже промислові
ціни взимку зростуть, але буде ось ця фіксована ціна для населення і
«тепловиків». Тому, з одного боку це плюс, що уряд намагається включати якісь
ринкові механізми і практики, як от форвардні контракти з фіксованою ціною, але
все одно боїться зробити останній крок до відкриття цього сегменту. Вже і
субсидії монетизуються, вже ринок давно готовий для цього, але щось все ж таки
заважає це зробити. Попри те, що економічні умови є сприятливими, але існують
певні політичні перешкоди для реформування», - відзначив експерт.
У конкурентному
сегменті, на переконання Ніцовича, є
певні позитиви у запровадженні добового балансування, у тому, що регулятор вніс
певні зміни до кодексів мереж, наближуючи їх до європейських норм. І це дає
підстави сподіватися, що незабаром український ринок повністю перейде на
європейські правила, коли оператор газотранспортної системи (новий,
відокремлений і незалежний) буде пропонувати стандартизовані продукти
потужності, коли у нас нарешті торгівля газом як товаром буде відокремлена від
його переміщення фізично газотранспортною системою.
«І це дозволить зробити ринок
більш ліквідним, більш привабливим для інвесторів, для нових гравців, ну а для
споживача – це означає більше пропозицій, більше постачальників, а відтак, кращі
і вигідніші умови», - сказав Ніцович.
Анбандлінг
Незабаром відбудеться юридичне «відокремлення труби», і буде новий оператор газо-транспортної системи, хоча залишаються ще деякі питання. За законом про ринок газу, сховища теж мають бути відокремлені, і має бути окремий і незалежний оператор сховищ.
Питання транзиту російського газу і переговорів
На переконання Ніцовича, технічно
Україна підготовлена до сценарію нульового транзиту, і запаси у газосховищах це
дозволяють.
«Але питання в тому, що ринок
тоді буде робити? Якщо буде нульовий транзит, то відповідно буде зростання цін
на конкретному секторі ринку. До цього у разі найгіршого сценарію теж треба
готуватися. Нам треба шукати власні шляхи забезпечення енергобезпеки. Багато
говориться про власний видобуток газу, але не так динамічно відбуваються зміни
у цьому напрямку, щоб дозволити реально великі інвестиції. Найголовніше
–рухатися у напрямку побудови конкурентних ринків, спрямованих на задоволення
потреб споживача», - резюмував Ніцович.
