Догори
Дати відгук

В Україні зовсім скоро можуть з’явитися кліматичні біженці

6 хв на прочитання11 Липня 2019, 14:53
Поділитись:

18 років залишилось у міжнародної спільноти, щоб зупинити глобальне потепління. Чому в Україні можуть з’явитися кліматичні біженці і чи здолають еко-активісти скепсис українців щодо змін клімату? Говоримо з засновником ГО “Єдина Планета” і членом ГО “Міжнародного центру перспективних досліджень” Павлом Вишебабою.

Швеція зацікавилася в інформуванні українців про глобальне потепління. Швеція — одна із провідних країн, яка впроваджує екологічні ініціативи. Наразі до неї прикута особлива увага. Саме звідси розпочався всесвітній рух Грети Тумберг з серпня 2018 року.
Це 15-річна школярка, яка вийшла з одиночним пікетом до уряду Швеції. Вона страйкує і закликає інших школярів до цього. Грета не бачить сенсу відвідувати школу, якщо планета знаходиться на межі катастрофи. Наразі такі страйки проходять всесвітньо щомісяця і в останньому, що був у травні, взяли участь два мільйони школярів.

Активісти вимагають визнати кліматичну кризу. Грета Тумбрег виступала на форумі в Давосі. Вона не підбирає слів і говорить те, що думає — мабуть, це пов’язано також з тим, що у неї аутизм. Тому на форумі вона вийшла і сказала – у цій залі сидять ті, хто вбивають нашу планету. Два мільйони людей, які її підтримали — це величезний електорат і політики повинні будуть рахуватися з ним. Школярі вимагають надати їм також право обирати політиків з 14 років, бо світу лишилося мало часу, і вони не можуть чекати на повноліття. Учасники руху вимагають визнати кліматичну кризу — Британія це вже зробила. Зараз тривають переговори зі Швецією, Німеччиною і Японією. До Європарламенту потрапили екологічні партії. На рівні держав такі партії як “Партія зелених” отримують все більше підтримки.

Скандинавські країни — Швеція та Норвегія — відмовляються від хутра. Україна з таким рішенням не поспішає. Ми живемо нібито на одній планеті, але Лос-Анджелес, Стокгольм, Берлін, Токіо знаходяться у майбутньому стосовно нас. А ми — у минулому. Країни, де знаходяться ці міста, мають довгу історію громадянського суспільства, публічності і прозорості підприємств. Це те, чого ніколи не було в Україні. У нас найулюбленіша приказка — бізнес любить тишу.
Відкриття реєстрів — це правильний шлях. Процедура оцінки впливу на довкілля, запроваджена 2017 року, дозволяє новоствореним підприємствам звітувати, що буде на підприємствах.
В Україні вірять на слово забруднювачам. Держекоінспекція зараз не має впливу на підприємства. Вона не може прийти й перевірити, чи увімкнуті фільтри на виробництві. Коли ми їздили на перевірку на хутряну ферму у Сінгурах, то Держекоінспекція за два місяці повідомила їм, що буде перевірка. В Україні самі підприємства звітують, скільки вони виробили парникових газів. Ми віримо на слово забруднювачам.

Вважаю, що тема зміни клімату в Україні замовчується. Я думаю причина в тому, що немає значного тиску з боку громадськості. Наприклад, лише 16 % українців вважають глобальне потепління проблемою, за даними опитування ПРООН 2018 року. Незначна частина українців може сказати, що таке парникові гази. Коли суспільство не вимагає звіту, то про це й не звітують.
На етапі, на якому Україна знаходиться зараз, громадські організації, лідери думок мають прикласти максимум зусиль, щоб пояснити проблему змін клімату і необхідності зменшення викидів парникових газів.

Я шість років прожив у Маріуполі і щодня бачив жахливі смоги, забруднені дощі та пляжі. У цей час місцева влада і самі підприємці звітували, що у них немає викидів. Вважаю, що місцева влада є зацікавленою стороною, бо підприємства сплачують до бюджету кошти. Вважаю, що на Маріупольских підприємствах постійно вимикали фільтр. Бо треба зменшувати потужність, а це менший заробіток. А бізнесу хочеться великих прибутків. Але суспільство повинно поставити межу. Бо збитки виходять непрямі — страждають місцеві мешканці, які отримують алергічні реакції, хвороби шляхів дихання, що в Маріуполі, скажімо, досить поширене явище. Маріуполь — це одне з найбільш забруднених міст України. І держава та місцева влада зазнають довгострокових збитків.

Зруйновану екосистему неможливо відновити. У розвинених країнах уже обґрунтували, що найбільш ефективно працюють сталі виробництва, які відповідально ставляться до довкілля. Простіше випередити, ніж долати наслідки, бо часто вони є неконтрольованими і незворотними. Зруйновану екосистему уже неможливо відновити у тому вигляді, в якому вона була.

Кліматичних біженців стане більше. Науковці із IPCC – Міжнародна панель зі збереження клімату при ООН - стверджують, що неможливо зупинити зміни клімату повністю, але ми можемо їх уповільнити і у людства є на це 18 років.
В основі розрахунків — вирубка лісів: що чим більше їх вирубують, тим менше вони переробляють СО2. За 18 років буде вирубано стільки лісів, що льодовики почнуть танути не роками, а просто днями. І це призведе до зростання кількості кліматичних біженців.

Для прикладу, в Індії і Китаї живуть чотири млрд людей – і вони почнуть переміщатися у центр континенту. Можете уявити собі, до чого це призведе — бідність, нестача роботи, вимирання від голоду. Це принесе політичну нестабільність, війни за ресурси і може призвести до глобальної війни. Я вважаю, в Україні з’явиться таке явище як кліматичні біженці. Країна знаходиться на кордоні Європи, і тому біженці, які захочуть туди потрапити, але не зможуть, бо залишаться тут.

На мапі України та світу ми бачимо, що найбільш еко-активними є громади, які найбільше потерпають від наслідків катастрофи чи екологічного лиха. В русі проти змін клімату найбільш активними є острівні країни та ті, що знаходяться на узбережжях. В Україні – це Одеса, Миколаїв, Херсон. Вони розуміють, що перші кліматичні біженці з’являться саме в цих регіонах.

 

Автор - Дмитро Малишко

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.